Знижки, новини та новинки❤️

Привіт, мої неймовірні❤️

Рада повідомити, що моя книга "Дияволиця" уже на фінішній прямій❤️ Завтра вийде останній розділ та епілог і будемо прощатися з Соломією та Любомиром.. чи може з ним ми вже попрощались? Хто його знає, що у нього в голові❤️

"Я залишився у ту ніч, хоч повинен був піти. Залишився, бо егоїстично прагнув провести з нею більше часу, залишитися з нею ще бодай на трохи, відчуваючи себе справді живим. За ці місяці ми ще більше зблизились, Соломія майже цілковито подолала власні дивні упередження щодо себе самої, ба більше – вона таки вступила! Не без моєї допомоги, але про це їй знати не варто. Я хочу, щоб вона мала нормальне життя.

Справді нормальне. 

Без мого минулого.

Без своїх страхів.

Без озирання назад та відчуття постійної загрози.

Тому сьогодні, коли вона поїхала до університету, аби дізнатися результати вступної кампанії, я збираю речі та зникаю з її життя. Я зробив все, що було у моїх силах. І тепер повинен залишити її у спокої. 

Я знаю, що їй буде важко. Ба більше, знаю, що й мені буде страшенно важко без неї. Та якщо ставити на шальки терезів її та моє майбутнє, я оберу її, бо у неї попереду ціле життя. І я не можу псувати його, змушуючи жити так, аби не втрапити у халепу, не можу змушувати її відмовлятися від власних мрій, аби догодити власному егоїзму. "

І звісно ж, запрошую у мою новинку, де пристрасті лише розполюються. Поки Мирослав вважає, що усе йде за його планом, Женя впевнено втілює у життя свій власний план і поки, перемога за нею. Проте, хто знає, що чекає у наступному розділі і чи непрограє наступну партію вже вона❤️

Тож, чекаю всіх у "Імперії брехні" і буду дуже вдячна за ваші коментарі та підтримку❤️

"Вранці, щойно опиняюсь в офісі, надсилаю їй повідомлення, нагадуючи, що ввечері заїду за нею. Та чомусь, вона не відповідає надто довго. І лиш в обід надсилає мені.. фото.

Фото її струнких ніг, на яких красуються панчохи з мереживною стрічкою та надто коротка спідниця, на колінах лежить чорна тека. І підпис "Сьогодні ніяк. Надто багато роботи".

Перепросивши у фінансового директора, що саме приніс якісь папери на підпис, виходжу з кабінету, набираючи її номер. Схоже, хтось випробовує мою нервову систему, а я, мов бовдур ведусь на це.

– І це все, на що ти здатна?"

А на мою завершену книгу "Проміскуїтет" сьогодні діє максимальна знижка❤️ Тож запрошую до придбання історію Марлен та Рафаеля❤️
Залишаю маленький уривок❤️

"Мене хтось смикав за рукав, але я не помічала нічого. Навпроти стояв сам диявол – темні очі, що здавались чорними, чорна футболка облягала ідеальне тіло, чорні джинси й такі ж кросівки. Стильна зачіска та ідеально вкладене волосся. Він стояв і дивився прямо на мене. Здалось навіть, що всі довкола просто зникли, я забула як дихати, я забула як стояти, забула навіть хто я є. Він наближався, ці кроки, ці швидкі й різкі кроки, його руки тягнулись до мене..
– Вам допомогти, чи ви сама нарешті сядете?
Його різкий роздратований голос вирвав мене з думок. Усі довкола налякано дивились на нас двох. Ноги підкосились і єдине що я змогла вичавити з себе це писк.
– Вибачте.
– Забудьте це слово, якщо бажаєте чогось досягти."

І не можу не запросити вас у новинку моєї неймовірної колеги Богдани Малкіної, а саме у її книгу "Не твоя кішка" ❤️

— То що, коли весілля?
— Весілля?
— Чиє весілля?
— Панченка та Каті!
— Як тільки моя Кетрін погодиться, ну, або ж залетить, так одразу й розпишемось.
Брюнет задоволено відкинувся на спинку дивана й підморгнув мені. Я відчувала, що починаю закипати. Скільки ще він збирався це продовжувати?
— А ми в списках запрошених будемо?
— Аякже! Всіх запрошую!
— Панченко, гад! Ти що витворяєш? Не потрібен ти мені навіть за гроші!
— Правду людям відаю, щоб не видумували пліток. А ти чого сердишся, кошеня? Ще досі сподіваєшся, що зможеш відкрутитись від мене? Це всього лиш питання часу.

До зустрічі на сторінках моїх книг❤️

З любовʼю, Дарина❤️