Потроху піднімаю завісу в Чорному діаманті

Вітаю всіх!

Не буду довго розписувати - що і як)) Сьогодні вже дещо виясниться: хто стоїть за подіями у Чорному діаманті корони. 

Маленький уривок:

Охоронець мовчки кивнув й рушив виконувати наказ, а ле Рандару терміново треба було потрапити додому, щоб зняти сліди пам’яті з обручки. Та не встиг він дійти до своєї карети, як відчув холодок, що пронісся його спиною, й за нею пролунав незнайомий чоловічий голос:

– Лорде Тайране, чи не приділите мені кілька хвилин вашої дорогоцінної уваги?

Він рвучко озирнувся: високий плечистий блондин з довгим волоссям, що навіть у темряві ночі світилось золотистим сяйвом, стояв біля карети, на котру він спочатку не звернув уваги.

– Ми знайомі? – вдивлявся в обличчя чоловіка, готовлячись завдати удар.

– Заочно – так! – трохи зверхньо посміхнувся той.

– Не маю честі знати! – в голові ле Рандара промайнула здогадка, але він чекав поки її підтвердять, чи спростують.

– Облиште, лорде Тайран! Ви вже здогадались, – лице незнайомця набуло хижого виразу.

– Веларн?! – припустив канцлер.

– Майже, – хитнув головою чоловік. – Його молодший брат – Верант.

Всім миру й злагоди!