Вітаю всіх!

Сьогодні опівночі продовження глави з ВЕСІЛЛЯМ. Хто як гадає: нормально пройде свято для Рейнара й Ліари? Чи хтось проблем підкине їм? І хто ж його викликав?

А що думає сам Рейнар?

Рейнар стрімко вискочив за двері: щось невпинно тягнуло під серцем – якийсь неспокій, що гриз його з самого моменту, як вони перетнули поріг палацу ввечері. Він вже й сам не розумів, чи то його нерви здавали, чи нервовість Ліари передалась. А спати з нею нарізно – було просто знущанням! Вертівся в ліжку мало не до ранку! Йому катастрофічно не вистачало її запаху, її тепла, доторків до оксамитової шкіри – хоча б просто самих доторків! Хотілось чути бодай її дихання поруч!

Він нервував до самого моменту, поки не побачив, як вона увійшла до святилища в супроводі його дядька. Трохи заспокоївся лише коли вона вчепилась в нього своїми скрижанілими пальцями. Вона теж нервувала. А йому постійно здавалось, що знов щось може встати на заваді, аби не дати йому отримати хоч трохи свого щастя.

Всім миру й злагоди!