– Ти хто така? – під крик малюка на руках, сканує мене непривітним поглядом незнайомець типу “навіть в його сторону не дивись, до добра не доведе!”
– Я… чоловік на годину! – відповідаю.
– Чоловік? Справді?
– Ну, тобто я не чоловік, але на годину! – випалюю і розумію, що це звучить ще дурніше і… двозначніше.

Відповідальність у вигляді малюка звалилась на голову бізнесмена Влада так несподівано, що перекреслила всі його плани. Що робити, коли все летить шкереберть? Може, попросити допомоги в легковажної і юної "мами на годину", яка так вчасно з'явилась в його житті?
 

У тексті є:несподіване кохання, любовний трикутник суперництво, гумор і романтика

— Дивись, он він! Лісовський Дем'ян, — шепоче Саша Сомова, пальцем вказуючи на юнака біля спортивного авто.
Лісовський… Дем'ян…
Прізвище мені не знайоме, тільки ім'я.
У моїй пам'яті воно все ще належить хлопцеві, якого я нарікала героєм.
Тому, хто врятував мене від побиття, зберігши життя, а потім став моїм захисником.
Тому, хто зрадив. Кинув. Забув, так і не виконавши дану мені клятву.
Дем'ян. Ім'я зрадника, ім'я рятівника.
Але це точно не він. Мій був Гончаров.
Не він же, так?
 

У тексті є:від ненависті до кохання, зустріч крізь роки, багатий хлопець і проста дівчина