Хтось, може, в курсах, але хто ні, то півкіла лікбеза за півціни, і тільки сьогодні, бо гарно дощить. За дякую.
Нещодавно на практикумі з розбору новел на письменницькому інтенсиві розбирали деякі приклади недостатньої пропрацьовки текстів. Звучить нудно, але було надцікаво. Знаєте, з якого моменту?
Коли Любко Дереш - обдарована талантом читання поза рядків людина - сказав таку фразу: “Шукайте власні емоційні камертони”. Шукайте власні. Свої. СВОЄ. Голос, ритм, хоббі, людей, буття.
Шукайте СЕБЕ.
І це не тільки до письменників. Коли я зустрічаюся з собою, то всередині вибухає сверхнова, така, що я дивуюся, така, что вражає мене до нутра. І я кажу собі: “то он воно як!”, “ТО ОН ЯКА Я!”
? Коли я справжня, то я - відьма.
? Коли ти справжній, то ти - ТВОРЕЦЬ.
І дотично до письменницьких митарств: коли автор відвертий з собою і читачами, то оповідь веде його до найпотаємніших страхів і до величезної любові. І ось там, в тій безодні криється щось непідробне, власне істинне, мінливе і цікаве, непорушне і вічне.
Неперевершений досвід, але і шлях до нього хвилюючий.
2 коментаря
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЦе чудово, що ви змогли відчути та зрозуміти свій камертон)))
Дмитро Євтушенко, саме так! :)
Це якась маячня
Графиня Луканор, І Вам приємного вечора :)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати