Привітусики, дорогенькі!

Влітаю до вас зі спойлером у цей прекрасний раночок! Мала б влетіти вчора, та моя ліпша подруга  — моя особиста Джудіт — що через війну от вже рік жила в Іспанії, зробила мені сюрприз і прилетіла на кілька днів до мене. Не можу дібрати слів, щоб описати всі свої емоції! Мене точно розриває від щастя бачити її перед собою, обіймати, тримати за руку. Живу. Реальну. Весь вчорашній день гуляли Прагою, фотографувалися, сміялися. Перший дійсно наповнений яскравими, щасливими емоціями день за останні дванадцять місяців. І це неоціненне відчуття: що все як раніше, що рідне поруч. Наче й не було того швидкого, рваного прощання в дитсадку Запоріжжя холодним березневим ранком…

Словом, вчора було не до Інтернету. І тому про те, що новий розділ "Зведених" виходить вже сьогодні о 17:00 нагадую сьогодні :) І спойлером тішу теж.

Спойлер:

— Не можу її зрозуміти.
— Кого?
— Свон. Її поведінку. Коли вона дізналась, що я буду з Аланом в парі, почала мене уникати. Коли зустріла на фестивалі — то давала поради, то ладна була спопелити одним поглядом. В неділю запросила мене на якусь свою традиційну вечірку ніби між нами все добре. Що то взагалі за вечірка?
— Традиційна вечірка на честь перемоги в “Міс Санфолт”. — Цирі повела погляд на навчальний корпус. Цегла блищала в променях сонця, наче посипана діамантовою крихтою. — Не запросити переможницю на вечірку на честь перемоги було б як мінімум дивно.
— Ну, навряд чи хтось засмутився, що я не прийшла, — знизала плечима Джудіт. — В решті решт, головні улюбленці публіки були на місці.
— Ми можемо і далі про це не говорити, але хочу, щоб ти знала: мені здається, ти щось мені не договорила. — Цирі кинула на неї короткий погляд. — Про те, що сталося в суботу ввечері. Між тобою та Аланом.
Джудіт здригнулася.

…Далі буде…
А на цьому поки все, дорогенькі,
дякую, що ви зі мною і...

...ще побачимося,
ваша Ві ❤