Муза, Вовчиця та як звучить голос Сані

Привіт, любі!❤️
Я сьогодні з музичною паузою, бо як виявилося, без музики у книзі «Муза в кедах для продюсера» про продюсера і його майбутню підлеглу не обійтися. Та й після сцени, коли Саня заспівала славнозвісну «Вовчицю» багато хто з читачів цікавився, як це приблизно звучало, бо, на жаль, текстом передати все неможливо, та чим я надихалася.

Тому розкриваю своє «бачення» голосу Олександри та маленькі секретики))

Коли задумувалася «Муза» та пацанка Саня, я довгий час була не впевнена, що вона, взагалі, має співати. Так-так, фішка історії в тому, щоби перетворити її на леді, а не на зірку, але хто сказав, що це не можна поєднати)) Та коли усвідомила, що вона все-таки повинна бути талановитою, мені одразу спало на думку, що це має бути сильний, потужній голос, з фольклорними інтонаціями та поєднанням з бітбоксом. І тут я зрозуміла, що це щось схоже на Jerry Heil.

Розмах голосу Сані приблизно, як у Jerry у цих піснях:

«Вовчицю» теж знайшла у її переспівках. Не зовсім так в моїй уяві співала Саня, але щоб ви, коли читали, уявляли хоча б дівоче виконання, а не Олежку))

Співаючи банальну композицію дівчисько розквітало. Її обличчя сяяло, а Божинський конкретно так підвисав, геть не розуміючи, як реагувати: сміятися чи… плакати?

Він, звісно, приїхав сюди, щоби виколупати із дівчинки на прізвище Добридень щось схоже на талант, або навіки розпрощатися із нею, але подібного результату не очікував. Тим більше не уявляв, що композиція, яку терпіти не міг усією душею, здатна звучати так… по-іншому. По правді, продюсер уперше в житті чув дурнувату Вовчицю в аранжуванні вокальною перкусією та з фольклорними відтінками.

І ви питали, яка була друга пісня)) А другою були мої улюблені Imagine Dragons – Believer.

Є також кавер українською у виконанні все тієї ж Jerry Heil, якому я уявно додала більшої потужності))

Олександра почала голосом та губами вправно імітувати стукіт ударних, вокально аранжуючи вступ пісні. За ритмом одразу впізнавався відомий хіт. Божинський подих затамував, коли дівчина затягнула українською пісню, яка в оригіналі звучала англійською.

Серйозна рок-композиція про проблеми із дитинства, біль та віру в себе, із вуст дівчиська звучала… незвично. Продюсер ловив відвертий дисонанс між картинкою, котру бачив перед собою, та потужним голосом, який за допомогою тембральних та композиційних окрас створював дивовижний контраст. Але саме цей контраст робив виконання пісні запам’ятовувальною та потужною.

Олександра добре володіла власним голосом, передавала емоційні перепади та запальні рифи. Прикривши очі, повністю віддавалася мелодії, а її голос линув, як гірський кришталь — гучно й мелодійно одночасно. І знову ті нотки народності в поєднанні з бітбоксом просто зривали чоловіку дах.