— Дивись, он він! Лісовський Дем'ян, — шепоче Саша Сомова, пальцем вказуючи на юнака біля спортивного авто.
Лісовський… Дем'ян…
Прізвище мені не знайоме, тільки ім'я.
У моїй пам'яті воно все ще належить хлопцеві, якого я нарікала героєм.
Тому, хто врятував мене від побиття, зберігши життя, а потім став моїм захисником.
Тому, хто зрадив. Кинув. Забув, так і не виконавши дану мені клятву.
Дем'ян. Ім'я зрадника, ім'я рятівника.
Але це точно не він. Мій був Гончаров.
Не він же, так?


 

У тексті є:від ненависті до кохання, зустріч крізь роки, багатий хлопець і проста дівчина

Мелісандра — дурненька злодійка, другорядна героїня книги, яка наприкінці розповіді помирає від рук Темного. А я (і треба ж було такому статися!) біс знає яким дивом опинилася в її тілі!
Тепер прочитана нещодавно історія заграла зовсім іншими барвами, та й герої виявилися трохи не такими, якими поставали в моїй уяві. До того ж я потрапила не на початок оповіді, а в самісінький вир подій!
І зараз переді мною неабияка ціль: зберегти своє життя та змінити хід історії, яка чомусь не дуже поспішає підкорятися моєму бажанню. Єдине, що спало на думку, — вийти заміж за того самого Темного! Не захоче ж він спровадити на інший світ свою дружину? Чи захоче?

У тексті є:пригоди, гумор, потраплянка