Чому я підписана на автора Юлія Богута?

Бо її речення нагадують мені перлинки, що назиючись одне на одне створюють справжню коштовність - книгу.

Знаєте, прихід війни змусив нас пірнати глибше, мислити глобальніше. Діставати сховані перлинки, які лежали в наших душах. Перлини допомоги, самовіддачі, незламності. І от у творах Юлії теж часто можна зустріти справжні перлини. Її думки часто перегукуються із нашим теперішнім станом. 

І от я трохи попірнала в її книгу "Закохана"і дастала для вас ці перли, які зараз стосуються кожного. 

"Емоції випаровувалась, залишаючи по собі величезні тріщини, десь на дні душі."

"Черговий свист кулі пронісся поблизу, викликаючи тремтіння по тілу. Позаду мене кричали люди,які змішалися в клубок стогнань, плачу і криків. Якщо солдати в них вистрілять чи буде це моєю провиною?" ( цитата із книги Закохана)

Ми змерзли минулої зими, і при чому так сильно, що всередині нас досі живе зима.
 

"Холод - це та сама анестезія. Він уповільнював кровообіг і зупиняв перебіг часу для всього живого, щоб воно могло упоратися зі своїм болем. Одного разу вічна мерзлота відступить. Крок за кроком, день за днем все пройде та зміниться. Льодовики розтануть. Вода змиє весь біль,допоможе рослинам знову піднятися та зажити.якщо вони будуть здатні це пережити."

А ми здатні це все пережити!

"Хотілося жити. Хотілося врятуватися і жити. Хотілося врятуватися і жити в новому світі, де я була чимось більше ніж непотрібною донькою. Залишилося зовсім  трохи. В нас була сила. Ми зможемо захистити себе. "

Бо ми вже захищаємо себе! 

 "це так страшно - завжди бути сильним, без права на помилки,  і не мати навіть можливості висловити свій біль сльозами. Наче хтось взяв і заборонив бути людиною. "

І плачемо, бо сльозами виявляємо не слабкість, а людяність.

 "ми боремося, наперекір тому, що в меншості. І ми знищимо їх. Тільки потрібно трохи часу. Навіть вода здатна стерти камінь, яким би великим він не був. "

Так от, її книга "Закохана"показує, що кохання часто переплітається із болем, а страждання із свободою. 

Але якщо все ж вам не хочеться пірнати так глибоко, а хочеться чогось веселого і легкого, то сядьте вечері на свій зручний диванчик і прочитайте її "Відьмина служба підтримки". Але обережно, бо деякі дивани вміють розмовляти)) І пам'ятайте, навіть якщо життя, фортуна чи доля повернулися до вас своєю великою дупою. Це все ще не так вже й погано)). Диван з її книги розкаже, що таке погано. Він ж бо за своє життя нічого іншого крім дуп не бачив)). 

До того ж книги Юлії безкоштовні, тож вам не доведеться платити за них, як за справжні перли). Найкраща відплата для неї буде якщо ви приділите час її книгам, і прочитаєте) 

І, якщо почитаєте, пташки не мовчіть!, а напишіть їй добре слово у коментарях.))

Перлини можна дістати тут.