Зрада – пробачити чи ні?

Чи можливо пробачити зраду? Мабуть, хтось скаже категоричне “ні”, а хтось опустить голову, мовчки погоджуючись. Чесно сказати, у мене самої немає відповіді на це питання, хоча кожного разу замислююсь. Ось я і знову замислилась, коли почала читати книгу Каті Кірініної – “Зрада. Допоможи мені забути”.

Ця книга розповідає нам історію жінки на ім’я Аліна, яка, повернувшись додому раніше, застала свого чоловіка з найкращою подругою… На перший погляд, якось банально, правда? Вже навіть думала закрити книгу, але останньої миті палець завмер над екраном – і я пішла далі. Мабуть, це був знак, бо зупинитись уже не могла. Здається, навіть не кліпнула, поки не побачила “далі буде…”. 

Зізнаюсь, ковтнула за один раз, бо настільки затягнуло, що навіть словами не описати!

Тому сміливо може рекомендувати вам до прочитання! Ви ж знаєте, своїм читачам я рекомендую тільки те, що читаю сама. Отож, знайомимось з книгою:

“Зрада. Допоможи мені забути”

“Це не те, про що ти подумала. Я кохаю тільки тебе!”, — сказав він, натягуючи штани поряд з іншою жінкою.

“Пробач і забудь! Він чудовий чоловік! Потрібно зберегти сім'ю!”, — говорили родичі.

“Зради зміцнюють шлюб!”, — роздавали поради друзі.

І тільки новий сусід подивився мені у вічі і сказав, що зрадників не пробачають, а що нас не вбиває, те робить сильнішим. І я йому повірила.

Може, не дарма він з'явився у найскладніший період мого життя, а його порада — це щось більше?

Ваша Уля)