Уривок глави 15. Південна вежа.

(Дорін)

" - Тут немає Хеммінга, п'яний ти довбню! - відповів незнайомий голос, і з кущів вийшов чоловік у чорному плащі, потираючи плече. Він щось прошепотів і почав повільно піднімати вільну руку вперед.

- Ти хто ще такий? Тебе тут не повинно бу... - не договорив прикордонник і схопився за горло, випустивши сокиру і витріщивши очі.

- Не повинно бути, згоден з тобою повністю, смердючий чолов'яга, але, як бачиш, я тут, - усміхнувся незнайомець, який зовні був схожий більше на акварійця, ніж на людину. Він стиснув кулак на витягнутій руці, і північанин впав на коліна, намагаючись жадібно заковтнути хоч трохи повітря. Його обличчя почало червоніти, вени на шиї та чолі набрякли, а очі наповнилися кров'ю. Тут він побачив свою сокиру, що лежала поряд, судорожно схопив її і шпурнув в незнайомця. Той спритно ухилився, але кулак на мить розтиснув, дозволивши прикордоннику все-таки вдихнути на повні груди. Північанин швидко намацав на поясі сигнальний ріг, абияк зірвав його і приклав до посинілих губ. Берег Дастрака оголосив тривожний сигнал..." ("Долина Сонця: затемнення", Уривок глави 15. Південна вежа.)