Згадай, щоб забути

Сьогодні сніг заполонив всі простори. Навіть дерева, що вже вирішили вирватися з кайданів сну та причепуритися своїм прекрасним весняним цвітінням, знову перевдягнулися в біле. Загалом, погода така, що дуже хочеться какао з маршмелоу, шоколадку з горішками та під теплу ковдру, аби спостерігати те зимове диво посеред весни. Я б така і до Нового року готувалася, ялинку б в хату занесла, що на балконі в горщику рости продовжує, вділа б її у прикраси, але ж не час.

У таку погоду люблю писати і... Читати!

А ось що почитати, я вам зараз пораджу. Тому що добре розуміюся на гарних книжках і знаю ваші смаки, мої милі читатчі!

Що ми з вами любимо? Інтригу, аби у напрузі тримала, герої розумні та щирі, сюжет, аби продуманий і з гарним таким підґрунтям, аби ми з вами ставили питання і знаходили на них відповіді.

І таку книгу я для вас, звісно ж, маю!

Господи, с перших рядків закохалася! І ви закохаєтеся теж, впевнена. Зазирнете і порините, не відриваючись. Гарантую!

Згадай, щоб забути

від Єви Райн

Згадай, щоб забути
– Хто ти і нащо вкрав мене з мого весілля? – кусає нижню губу, як завжди робить, коли хвилюється.
– Ти зовсім мене не впізнаєш?
– Звісно ні! – сердито тупає ніжкою в крихітній туфельці. Другу десь загубила, поки я ніс її на плечі. – Відпусти мене негайно!
– Вибач, Стасю, не можу!
– Я не Стася! Ти помилився!
– Я, Стасю, не помиляюсь. Жорстоко помилилась ти, коли погодилась вийти за Петренка.
– Це не твоя справа!
– Сідай в машину!
– Коли ти мене відпустиш?
– Коли ти все згадаєш!
Ігор “Кажан” повертається з війни і дізнається, що кохана дівчина виходить заміж. Тільки Ігор знає, наскільки небезпечний її наречений, та що ретельно приховує від неї. Не знайшовши іншого виходу, він викрадає Стасю просто з весілля, щоб вберегти її та допомогти пригадати страшну таємницю минулого.

♥ Читати тут ♥

 

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Віра Вікторівна
28.03.2023, 19:03:17

Дякую ❤️❤️❤️

avatar
Єва Райн
28.03.2023, 18:57:48

Щиро дякую за рекомендацію! ❤️Так, зима несподівано повернулась)

Інші блоги
Моя перша проба пера
Привіт всім❣️❣️❣️ Запрошую вас до своєї першої книги. Як то кажуть перша проба пера. Колись дуже давно я пробувала писати на букнет, але це було давно. Зараз вирішила спробувати знову. Запрошую до свого роману Батько
Повертаюсь до вас!
Друзі, я знову на зв’язку. Жива, ціла і нарешті з можливістю писати ці слова без ліхтарика й пошуку мобільного інтернету. Хочу щиро вибачитися за таку довгу паузу з продами. Майже п’ять днів я була повністю без світла
Скорочуючи дистанцію. Моя новинка
Друзі, запрошую вас в свою новинку: Скорочуючи дистанцію Він – холостяк і запеклий бабій, в картину життя якого абсолютно не вписується родина. Вона – випадково трапилася йому на шляху. Красива, тендітна, ще й
Пишу свою першу книгу!
Всім привіт! Хочу поділитися - починаю випускати свою першу книгу "Підпалітні". Це темне фентезі про двох центроподібних істот, які живуть у рабстві. Житняк та Лісна мріють про свободу, але їхнє життя - постійна боротьба
Згадка
Важко хоронити друзів. Важко хоронити батьків. А ще важче після цього намагатись хоч чомусь радіти... Найкраще, мабуть, просто щось робити. Для когось. Або хоч для себе. І цьому дуже допоможе творчість. Хай це буде щось смішне.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше