(Принц Віларін)

"Ворота відчинили настільки, щоб у них можна було пройти тільки по одному. Усередині вирувала грозова буря, а десь у центрі двору біля фонтану іскрили блискавки, мабуть там і знаходився елементаль. Віларін швидко проскочив у ворота, озирнувся і відразу створив перед собою практично невидимий щит, який засвітився блідо-синім світлом. Маги наслідували його приклад і теж промовили заклинання, виставивши вперед руки.

- А ось і захисники! - почулося крізь шум пожежі, і в щит Віларіна відразу вдарила блискавка. Обриси магічного щита замерехтіли, то зовсім зникаючи, то знову виявляючись, але він залишився цілим.

- Мій Принце, давайте ми! – прокричав один із магів, якого звали Віран, і зробив кілька кроків у напрямку джерела блискавок. Прошепотів заклинання, він створив руками фігуру в повітрі, і невеликий напівпрозорий купол одразу ж накрив його. Другий маг оголив меч і спритно підпірнув під магічний захист Вірана, щоб разом рухатися на ворога..."

(Грозовий елементаль)

"- Батьку! – почув Владика Джарін голос сина і кинувся в бурю. Вогонь на будівлях і деревах розгорявся дедалі більше, а блискавки били все частіше, біля фонтану стало важко дихати з-за вихору пилу, але Король йшов все далі і далі. Сміх грозового елементаля розносився луною по двору і, здавалося, що він був скрізь. Збоку вдарив розряд, але не завдав жодної шкоди Владиці Західних Островів, лише злегка обпаливши довге волосся. Джарін підняв руку вгору, промовив заклинання, і потужний стовп світла накрив його, розвіявши на кілька хвилин бурю навколо. Акварієць побачив недалеко два силуети, що билися, і ще двоє чоловіків лежало на землі..." ("Долина Сонця: затемнення", Уривки глави 14. Гроза над островами.)