Вважаю, що розділ 1.6 в Marie: story of the killer, на данному етапі публікації, найважчий і найемоційніший для мене.
Коли я писала чернетку то була доволі спокійна. Я чітко знала, які ключові моменти хочу бачити і від чого буду відштовхуватися. Після того я писала проміжний варіант і була все ще спокійна. А от фінальний, який я публікувала, викликав в мене найбільше емоцій.
Я плакала. Писала цей розділ і плакала, бо переживала все з Марі, всі її почуття і її біль. Робила перерви, бо писати не дуже зручно, коли постійно витираеш сльози й треш носа.
Мені було важко описати всю картинку, яку я бачила в своїй голові, та результатом я задоволена. Це для мене взагалі якась роскіш, бо прискіпуватись до себе я люблю, мені й приводу не треба для цього.
Сподіваюся і вам, мої читачі, цей розділ сподобається ❤️
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати