Хтось проводжав хлопця до армії?

Завжди цікаво послухати розповіді старших жіночок про власний досвід взаємин із чоловіками.

Чомусь можна подивуватися.

Чогось навчитися.

Або ж просто - цікаво.

Запрошую "послухати" життєвих історій тут https://booknet.ua/book/lyusya-hotla-zamzh-b413372

Переходь за посиланням та залишай відгук. Це додасть мені бажанняя писати більше.

Анотація до книги "Люся хотіла заміж"

Немає нічого бажанішого від любові.
Вісім історій, вісім різних доль. Проте є між ними дещо спільне: головна героїня – чи то пещена красуня, навколо якої вертиться усе життя її рідних, чи ненависна дитина від нелюбого чоловіка, чи закомплексована калічка, чи звичайна собі дівчина, яка вийшла заміж за іншого, та шкодувала про свій вибір – усі вони в якийсь момент чують слова кохання, які до них промовляє той єдиний, якого могло б й не бути. Вони примхливі чи виховані надто строго, до чогось прагнуть або ж пливуть за течією, досягають вершин чи падають в безодню; а ще – чекають, плачуть, радіють, народжують, йдуть ва-банк, отримують те, що визначила для них доля.
Немає некрасивих жінок, немає чоловіків, які б були байдужі до виявів бажання жінки зустріти свою любов.

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Avisk
31.03.2023, 18:42:54

Обожнюю!)

Інші блоги
❤️ візуали до відьмочки❤️
Сама трішки скучила за картинками , тож і вам треба показати, Книжечка тут З теплом ❤️
Я починаюча письменниця...
Я люблю писати і в моїй голові часто зароджується купа ідей для книжок, частіше за все ці ідеї ніколи не потрапляють на папір. Це не перший раз я пробую написати книгу, ні, до цього було багато стартів які не дійшли свого
Без марафонів і подвигів
Любі мої, я нікуди не зникав — просто мовчки відійшов у тінь. Настільки виснажився, що не мав сил навіть повідомити про паузу. Організм чемно сказав: «Стоп». І я вперше за довгий час його послухав. Три тижні відпочинку
До кінця знижки лишилося менше години...
Люблю цю запальну парочку ♥️ Опиняємося у величезній залі, декорованій квітами й золотом. Нік увесь час тримає мене в обіймах, а я, здається, вже починаю до цього звикати. — Не соромся, — тихо мовить, коли
Смарагдова пташка
Вітаю вас, мої читачі. Чи ще пам’ятаєте незавершену історію Аміри-Сеймарін і ту кляту арку, що досі не дає спокою ні героям, ні читачам, ні мені? Можу нарешті повідомити: робота над заключною частиною «Смарагдової
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше