Арти й американські гірки від мене й колеги

https://booknet.ua/reader/mozhu-shcheznuti-yak-son-b412739?c=4441693 МОЖУ ЩЕЗНУТИ, ЯК СОН

А на ранок ми проспали. 

І задоволений вище неба Денчик за ручку привів у спальню Тіна його батька, й з розгону заплигнув до нас у ліжко.

Сказати, що мені було ніяково - не сказати нічого. А Тін тримався так, наче таке з ним траплялося кожного ранку.

- Привіт, батьку. Це моя дівчина, якщо що. Зроби лице простіше. Це не остання сенсація на сьогодні. Твій молодший   син обігрує мене в шашки. І я маю намір зробити з нього чемпіона світу. Як це тобі, батьку?                                                                                                                              Його батько удав, ніби давно все знав і може навіть планував.

Такий вираз я добре знала і в малого, і в Тіна.

Умивальників начальники не можуть чогось не знати.

- Приємно чути. - сказав він без усякої приємності в голосі. - Сподіваюсь, няня Дена все ж приступить до виконання  своїх  обов’язків. Попри те, що вона твоя чергова дівчина. А ти мені після цього розкажеш не так стисло про шашки й все інше.

Що було до цього і що після? Читайте і дізнаєтесь. Американські гірки чекають на Дена.  Підтримайте його або насваріть. 

Тому що я не знаю, як правильно )

І не знаю,чи правильно вчинила няня Ві. 

І звісно це не кінець, але всім дуже не просто.

https://booknet.ua/reader/mozhu-shcheznuti-yak-son-b412739?c=4441693 МОЖУ ЩЕЗНУТИ, ЯК СОН

Стіни, які ми зводимо навколо себе, щоб захиститися від печалі, не пропускають і радість теж.

Джим Рон

Що ж. Це було про те, що наступний розділ напружений, але дуже потрібний для всіх героїв цієї історії. І для вас, друзі, теж. Там є і нарешті визнане обома впертюхами кохання, і намагання розлучити Тіна, Ві й Денчика. 

Хтось дуже постарався взяти контроль над малим, не гребуючи нічим.

Чи довго Тін не здогадуватиметься, що його обдурили? Чи няня Ві покине  Денчика на людей, для яких порядність і людяність - пустий звук?

І головне - чи між цими двома все скінчено?

От вам картинка з квітами каштана. Бо весна все одно настає.

І гарного нам усім вечора з гарною книгою.

І от ще новинка від колеги. 

Там теж все непросто, і тим цікавіше )))

— Заспокойся, — Назар різко смикає мене на себе, від чого я ледь не влипаю в нього. — Ти мене геть не цікавиш, крихітко.

— Ви мене теж, — зле шиплю у відповідь, намагаючись відсунутися від хлопця, але марно. Хватка в нього залізна. — І нічого мені «тикати». Я не ваша підлегла.

— Та невже? — з посмішкою хмикає нахаба. — Це можна легко виправити.

Про що це він?

Здивовано підводжу очі й з переляку ледь не забуваю як дихати.

Погляд Назара темний, гострий, без краплі сумніву у своїх намірах та можливостях.

— Я скоріше вдавлюся, чім піду до вас працювати, — знов відчайдушно намагаюся вирватися. — Тим паче моя робота цілком мене влаштовує.

— А ось це ми ще подивимось. Крихітко.

"Приборкати стерво" Ганна Зюман

#бос_і_підлегла #протистояння #від_ненависті_до_кохання

https://booknet.ua/reader/priborkati-stervo-b413740...