Додано
17.03.23 14:47:06
Ехх...
Всім привіт) Як ви знаєте, зараз публікується книжечка "За крок до правди". Це моя давня робота й вона біля року "лежала на поличці", бо в голову все лізли нові "проекти". Так от, обкладиночка до цієї книги була готова ще також біля року тому, але вчорашній блог знову потягнув мою невтомну особину на простори ШІ й неочікувано мені видало таку гарну обкладиночку, що не стрималася й вночі замінила стареньку на нову)))
Як вам нова обкладиночка?)
,
А ось і анотація)))
У житті головної героїні було багато таємниць, але з часом вони ставали чимось далеким, майже забутим. Коли ж дівчина вирушила до рідного міста, то мимоволі почала підбиратися до давно загубленої правди. Кожного разу їй здавалося, що ось-ось і розплутає клубок, але з’являлася чергова петля, з якої вона могла витягнути лише малесеньку ниточку. Що ж буде, коли розгадка почне переслідувати вже її?
P.S. Сьогоднішнє оновлення вже на платформі) Що ж там вона таке знайшла? У вас є припущення? Думаєте, це їй якось допоможе у розслідуванні чи це просто у кафе побувала така незграбна людинка, як я?)
Софія Вітерець
1123
відслідковують
Інші блоги
Є книги, які спочатку мають сюжет, героїв і фінал.
А є ті, які починаються з відчуття…
З думки, що прийшла серед ночі. Зі спогаду, який довго жив усередині. Зі слів, які раптом стають такими важливими, що їх неодмінно хочеться
Неймовірні мої, дякую вам за увагу до мого " Листопадового щастя"! Для мене ваші прочитання, надають таку саму радість,як ромашки для Марини. Вдячна кожному з вас!
Привіт всім. Я просто не можу не поділитися з вами неймовірною радістю: я нарешті отримала комерційний статус! ✨ Безмежно дякую кожному й кожній, хто читає мої історії, коментує, додає до бібліотек і підтримує зірочками.
Тарас повільно прокашлявся. Його кадик на шиї заходив ходором, а темні очі в напівтемряві спалахнули таким відвертим вогнем, що вода навколо мене, здавалося, нагрілася ще на кілька градусів. Але він не пішов. І навіть не відвернувся. —
⚡ Челендж від Дієз Алго “оповідання за картинкою” Вітаю, шановне товариство! Ви коли-небудь замислювалися, що окуляри річ досить-таки особиста? Десь може на рівні гребінця, чи навіть зубної щітки. Чому?
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиКрасива обкладинка!))
Юлія Міхаліна, ❤️
Вміє той ШІ інколи створювати цілком нормальні обличчя)) Але ж іноді, як створить щось, що тільки в жахах демонструвати: мені так "щастить", коли пробую створити пару)) Чогось їх він дуже не любить...
Лара Роса, Дякую❤️
Дуже гарна обкладинка ❤
Інна Турянська (Innaturianska), Рада, що сподобалася❤️
Крута обкладинка
Олена Блашкун, ❤️
Гарна обкладинка) Дякую!
Наталия Згама, ❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати