Новини про "Вінець" та що читаю я!
Вітаю, мої любі!
Якщо ви стежите за пригодами Сабі у книзі “Весільний вінець” то з радістю повідомляю, що історія уже добігає кінця. Залишилось всього-на-всього п’ять розділів та епілог. І щойно я додала новий розділ, тож буду рада бачити вас у черговій проді.
Уривок:
— Ох! — тихо виривається в мене. — То, значить, дракон і справді охоронець?
Маркус сідає на широке підвіконня і влаштовує мене на колінах.
— Так, дракон охороняє серце магічних шляхів. — Він бере мою долоню, розвертає внутрішньою стороною, розкриваючи руку повністю, і починає креслити на ній пальцем. — Атар збудували не випадково саме тут. Столиця — останній захист нашого королівства та всього світу. Хто контролює магію Ньєлокара, контролює всю Мізелью. — Його палець вимальовує в самому центрі долоні невеликий кружечок, а потім і лінії, що розходяться від нього. — Це не тільки велика честь, якої вшанувалися дракони ще з часів прабатьків, а й величезна відповідальність. Не можна всю магію зосереджувати тільки в Ньєлокарі, вона повинна безперешкодно прагнути кожного куточку Мізельї. Дракони — а саме королівський рід — стежили за цим ще з часу створення світу.
Якщо ви любите пригодницько-романтичне фентезі, а ви, я впевнена, любите, запрошую зазирнути до новинки "Останнє слово за переможцем" від Мар'яни Долі та Влади Холод.
Випадково натрапила на цю книгу, перегорнула кілька сторінок і так захопилася, що прочитала все, що вже викладене на сайті. Тепер чекаю продовження, бо ж цікаво дізнатися, чим усе закінчиться.
"Останнє слово за переможцем" — це історія про те, як після смерті короля у палаці збираються шестеро його спадкоємців. Поміж них є законні діти, є позашлюбні, а також авантюристи, які переслідують свої власні цілі. І зразу між ними панує ворожнеча, але згодом ситуація дещо змінюється…
Втручається в перебіг подій і заборонене кохання… Ми бачимо багато емоцій, переживань, інтриг, сюжет розвивається дуже динамічно і постійно тримає читача в напрузі.
Сподіваюся, що й вам ця книга сподобається!
Уривок:
— Це ще тільки початок, квіточки, — підтримав розмову Сем. — Ягідки будуть, коли ми трохи призвичаїмось.
— А може батечко не помер? Хтось бачив його тіло? — продовжила Ембер. — Може, це дійсно всього лише якась гра? Я взагалі не любителька таких ігор. Не хочу, щоб мене змушували танцювати під чужу дудку заради чиєїсь розваги!
— Хитра, — Сем усміхнувся. — Але ніхто тут не купиться на подібне, дівчинко. Скоріше, всі перегризуть одне одному горлянки, ніж відмовляться від змагання за трон.
— Але ж можна перемогти і без вбивств, — не погодився я. — Ми можемо домовитись, та й усе.
— Ти серйозно віриш, що це можливо? — хмикнув Сем, подивившись на мене.
— Ми все ж брати і сестри, — вступила в розмову Аміна. Її голос звучав дуже твердо і впевнено. — Тому особисто я теж вірю, що ми знайдемо спільну мову... Я знаю більшість з вас, і всі ви — хороші люди.
— Тобто, ти навіть не гніваєшся через те, що я приховував своє походження? Не хочеш прибити мене, як Елмас та Мадлен? — Сем продовжував посміхатись. — Хоча так, це не в твоєму характері, Аміно. Добре, ти, але він... — Сем поглянув на мене. — Ти не схожий на дівчинку вісімнадцяти років, яка все ще вірить в казки, які закінчуються щасливо для всіх...
А хто дочитав, той молодець, тому смаколики)))
LDi8aKp3
lwvjOq5r
4RE_k4S_
“Полонянка володаря Прикордоння”
OT3_EZfp
77YoRSkx
URx9DPST
ep5KX8Qa
Щоб читати історії, клікаємо на назву:
Приємного читання!
З любов’ю, ваша Олеся❤️
8 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЩось не хочеться так швидко прощатися з жителями Мізельї)
Дякую за цікаві книги і згадку нашої історії!
Дякую. Перечитала всі ці книги)) і надалі стежитиму за Вашою творчістю!
Шикарна ділогія про Вінець! Дякую )
Дякую за "Пов'язаних"!!!❤
Дякую за "Повязаних""
Дуже цікаві книги! Дякую за смаколик )
Дякую за "Полонянку".
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати