https://booknet.ua/reader/mozhu-shcheznuti-yak-son-b412739?c=4441693 МОЖУ ЩЕЗНУТИ, ЯК СОН

Що ж. Колись це мало статися. Тобто розголос. І я удавала, що мені все одно під скептичними  поглядами Тасі на далеко не  першу коханку хазяйського сина. І явно не останню.

Ну і нехай дивиться. 

Так що під керівництвом мого дуже наукового керівника все було спокійно і за графіком. 

І я спокій не порушувала. Нервово зробили мені.

Запросили до матері Тіна. 

Ну як запросили. Наказали. Просити його якщо й вчили, то не навчили.

- Ти мене познайомила з батьками. Тепер я познайомлю тебе з матір’ю. - сказав він ранком, не встигла я й очі відкрити.

- Я не знайомила. Ми показували батькам малого.

- Не нуди, Горська.  Бо зараз пропустиш пару і будеш відробляти. У мене. Через постіль. - казав Тін, віджимаючись від підлоги. - До речі я на телефон тобі скинув резюме. Вибереш тренера. Всього двоє знайшлося. Ну кажуть, що вміють тренувати дошкільнят. І взагалі, не відволікайся.  Підеш знайомитися. Я сказав. Ти маєш офіційно бути моєю дівчиною. До того, як та шльондра повернеться.  Вона злопам’ятна. І ти маєш бути під захистом.

От  же ж. Віджимається, говорить, і навіть дихання не збилося. Розкомандувався. 

- Твоя мати сюди прийде?

- Звісно ні, Ві. Ото ще вигадала. Це територія суперниці. 

- Вони досі суперниці?

- Прикинь. А тебе оглянуть на своїй території. Бо ти теж суперниця. В якомусь сенсі.

БЕЗПЛАТНО В ПРОЦЕСІ. - нагадую на всяк випадок. Уже можна читати тим, хто не любить коротких уривочків - більша частина історії розказана, всіх персонажів ми знаємо (або гадаємо, що знаємо).

І тепер починається найцікавіше)

https://booknet.ua/reader/mozhu-shcheznuti-yak-son-b412739?c=4441693 МОЖУ ЩЕЗНУТИ, ЯК СОН

Взаєморозуміння - це не припущення і додумування. Це вміння розмовляти один з одним.

Ірина Ортнер

Тін і Ві шукають порозуміння, воно необхідне, як повітря. Але порозумітись не завжди вдається, хоч наміри в обох гарні. 

Не треба себе обманювати! Ві хвилюється, що матір Тіна не схвалить вибір сина. Чому? Тому що Тін сам про це попередив з усім (не)притаманним йому тактом .

А він же старався. І сукню вибрав чудову. І збирається захищати свою дівчину і від матері,  і від усього світу.

Що ж тепер?

Настрій в обох - як ця картинка. Яскраво, сповнене очікування дива  і трохи нервово-нереально )

Гарного вечора з гарною книгою)