Друга частина про вірші

Продовжуємо тему з еволюцією почуттів Дениса в віршах і цибаємо на два роки вперед після розриву стосунків з Тіною.


Саурецький повертається в Україну та бачить Христину в ресторані. Зустріч, якої дівчина навіть не помітила, а він довго заперечував, що саме вона змусила його почати шукати вихід зі своєї ситуації та ризикувати, виборюючи свободу. Цей вірш з прологу другої частини ніхто, крім Дениса (і нас) теж не побачив.

 

Я по тобі ні краплі не тужив

І точно не хотів зустріти знову

Чудово й весело ці роки жив

Міняючи дівчат, розваги, мову

 

Та раз зустрілись ми, скажу: «Привіт

Цікаво, а ти майже не змінилась

Ні, я не згадував твій красний цвіт

І по ночам холодним ти не снилась

 

В чужих очах твої я не шукав

А кожен день був, мов велике свято

І поки в задоволеннях блукав,

Тобі подібних зустрічав багато

 

Знаєш, казали правду у наш бік

Рано чи пізно все б у нас розбилось

Я чув, в тебе законний чоловік?

З часом усе ж і звиклось, й полюбилось?»

 

Та вголос мій «привіт» не прозвучав

Йдеш знову, тільки тихо вслід я кину

Тобі подібних сотні зустрічав

Шкода, такої більше не зустріну. 

 

На цей раз пауза в творчості героя надовго не затягнулася. Намагаючись заспокоїтись після гарячої сцени на оглядовому колесі, він накидав наступний вірш і відіслав Владу. Це було перше повідомлення за ці роки, і саме так друзі поновили спілкування. 

До нього він і поїхав, до речі, поки Христина будувала теорії, з якою він там дівкою запалює замість неї)) Сам вірш ми чуємо у виконанні Влада набагато пізніше, в главі 37 другої частини. А в епілозі Дениса трактування Тіною сенсу навіть його здивувало)

 

Я став заздрити кисню шалено

Бо він груди твої підіймає

Воду теж ненавиджу скажено

В душі пестить тебе й обіймає

 

Викликав на дуель би твій одяг

Що зухвало торкається шкіри

До білизни нестримний мій потяг

Бо не знає нахабна та міри

 

Знищив би всі виделки та ложки

Котрі в ротик щоденно впускаєш

Навів порчу б на «Мілки» в ворожки

Які ти так солодко кусаєш

 

Ковдри всі би сховав по гробницям

Сміють як жарко гріти ночами?

Музикантів б закрив по в’язницям

Що заводять тебе голосами

 

Зруйнував би усе на планеті

Хай би з неї нова народилась

Де лиш ми вдвох в однім силуеті

Щоб ти тільки на мене дивилась

 

І мене лиш одного жадала

Стогнучи коли тебе цілую

Так, маленька, ти дійсно вгадала

Я і справді… Трішки ревную.

 

Далі йде мій улюблений вірш в історії, я невимовно хочу почути його у виконанні талановитих рокерів. Мрії-мрії. Ці рядки Денис написав після зустрічі з Христиною в клубі. Ми ж чуємо їх перед розгоном Майдану (глава 47), також у виконанні Влада. 

 

Наші три крапки розділилися в часі

І ця остання все закінчити має

Ти захотіла згубитися в сірій масі

Я відпустив, та серце про це не знає

 

Воно плекає застарілу образу

Ту, що руйнує, заважаючи спати

Й штовхає кожного клятого разу

Тебе згадавши, знайти, схопити, благати:

 

Давай, кричи! Дозволь почути твій голос

Удар! Щоб я відчув твоє торкання

Заплач! В очах хай заблищить космос

Залиш мені хоч це на прощання

 

Яви свою лють несамовиту

Вчиняй як істеричка недужа

Вини мене у всіх бідах світу

Добий! Тільки не будь так байдужа

 

Зарозуміла егоїстична стерва

З кохання завжди зробиш зимову стужу

Не залишивши цілим жодного нерва

Ну як мені забути цю рідну душу?

 

А ти кричи…

 

Останній, найскладніший вірш у всій моїй творчості ми зустрічаємо в бонусі другої частини. Денис написав його, коли отримав поранення під Іловайськом і був впевнений, що помре.  Костя тягнув друга на собі, «вислуховував нюні» та сказав, що цей вірш має забрати той, хто покине світ першим. Як вийшло, ви знаєте. 

Помру я дуже тупо – так ти завжди жартувала 

Але здається, рідна, ти на цей раз не вгадала 

Бо форс-мажор війна перервала нам щастя боєм 

Мені шкода, та схоже, зараз я помру героєм 

 

Кажуть, що смерть така гріхи життєві анулює 

І замість пекла в рай солдат миттєво попрямує

А я не хочу, янголи ж не вміють веселитись 

Нічого не поробиш, тож прошу тебе включитись

 

Якщо станеш роками ти за мною сумувати

Мені буде з небес нудно за цим спостерігати

Я ж все життя твоє тепер дивитимусь на тебе

А сльози, відчай, горе – це не те, що мені треба

 

Ти краще покажи місця, де ми не побували

Спробуй мільйони страв, що разом не скуштували

Насичено живи, твори, постійно посміхайся

Крути романи та обов’язково закохайся 

 

Не так як в мене, звісно, бо такого не зустріти 

Але весільну сукню зобов’язана надіти 

Та народити штук п’ять гарних дітей, а краще сім 

Розумними їх виховати, затишним зробити дім

 

Стати багатою та найвпливовішою в світі 

Щоб пам’ятники тобі в повний ріст були відлиті 

Злітай хоч раз на Марс, нирни в глибини океану 

Коротше все зроби, бо я інакше не відстану 

 

Закінчиш список справ ти років ну приблизно в двісті 

Після чекати буду тебе в небесному місті 

Я – вічно молодий, красивий, очі, мов волошки 

Ти явишся стара, страшна і глухувата трошки

 

Таку щоб цілувати треба бути мазохістом

А я, як й за життя, залишусь звичним егоїстом 

Ми підемо з тобою і швиденько переродимось 

Бог нам заборгував, тож про умови з ним домовимось 

 

Давай на світ сусідами заявимось в суботу 

Разом в садок дитячий, школу, універ, роботу 

Побачимось як тільки, поклянемося кохати

Я обіцяю ні секунди поруч не втрачати 

 

Тож сльози витирай, бо справ багато дуже в тебе

І завжди пам’ятай, що робиш це все не для себе 

Щасливою ти мусиш бути, хоч я і загинув 

Душею поряд завжди, вибач, що тілом покинув…

 

Чи писав Денис Тіні вірші протягом тих десятків років, що вони були разом? Стовідсотково. Чи бачив їх хтось, крім неї? Ні. Вони й до цього не особливо впускали сторонніх в стосунки, обидва замовчуючи подробиці навіть в спілкуванні з друзями. Що вже казати про такі інтимні речі, як вірші)) 

На цьому тема поезії урочисто закрита. Як на мене, вийшла справжня еволюція почуттів)) Я ще ніколи до цього не писала вірші від імені хлопців, тому переживала, щоб не робити їх занадто «рожевими». Сподіваюся, вдалося і вас цей аспект книжки не дратував. Бо мені дуже радили поприбирати поетичні вставки, і як же я рада, що не послухала! 

Які б там в мене не були герої в майбутньому, більш багатогранного, складного, суперечливого, ніж Денис, вигадати складно. Але буду намагатися)))

ajPOnp5dd3X1Old745jjFczDflyJP6DCplHSXPqbuG-zkbc8TU3UTXDCoURnSQhZPcGBMbKOM5nqr_hrbnoEqvY1OWQyi7NyzYSJ2fcW-xAqjxJJ0y16h5Hum5XvH00bLNpDicUaE6qb


 

9 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Анні Ксандр
15.03.2023, 08:24:02

Так хлопець це ж теж людина))) Рожевість додає його віршам особливості)))

Іра Сітковська
15.03.2023, 09:01:39


Анні Ксандр, а скільки поетів - чоловіків було що століття тому, що зараз))

avatar
Dana N
18.03.2023, 10:44:44

А призвище Саурецький не від царя Саурона з Володаря перснів?:)Весь час спливало, поки читала.

Показати 5 відповідей
Уляна Скіденко
25.03.2023, 15:15:58

Dana, Христина теж порівнює їх в другій книжці) Що Денис, як і Саурон - ідеальне вродливе зло і вона сама за обручку від нього душу б віддала. Взагалі в історії багато відсилок на "Володаря перстнів", бо це улюблені фільми Дениса. Подарунків Христина йому тематичних теж купу надарувала))
Але насправді я просто дала герою гарне прізвище, яке не пам'ятала, звідки взялося в голові. І тільки на середині книжки зрозуміла, що воно належало реальному хлопцеві в моєму житті, в якого була в школі закохана. Навіть обличчя його не пам'ятаю)) Вирішила не змінювати, бо саме він підштовхнув мене поступити, куди хотіла й дав ще декілька крутих життєвих порад, якими досі користуюся.

avatar
Anastasiia Lypovska
17.03.2023, 23:48:36

Без віршів нікуди...там справжні почуття Дениса...крайній вірш в саме серце...дякую

Уляна Скіденко
25.03.2023, 15:07:05

Anastasiia Lypovska, Це точно, він почуття довго вчився аналізувати) Зате під кінець Христина вже не знала куди дітися від його поетичних метафор))

avatar
Іра Сітковська
15.03.2023, 09:32:32

дуже рада, що вірші все ж залишились у романі!)

Показати 4 відповіді
Іра Сітковська
16.03.2023, 22:51:02

Уляна Скіденко, Ну, останнє він сам хотів)) бажання здійснюються! Затравки дуже цікаві!)

avatar
Іра Сітковська
15.03.2023, 09:08:28

хм, до речі, цього майже не було показано, але так би хотілось знати.який Денис батько)) , вагітна Христина, народження малюка -картина ця в уяві виникла...
і хоч я знаю, що там в Бонусі з долею дітей та участю батька - але ж такі миті все одно були !

Показати 3 відповіді
Уляна Скіденко
16.03.2023, 22:45:37

Іра Сітковська, Мені було складно це писати, але хотілося показати, що навіть після таких трагедій можливо жити далі...

avatar
Надя
15.03.2023, 22:55:41

Ох…всі вірші,по своєму прекрасні. Так тонко описувати почуття,це щось! Кожен вірш,можна розбирати на цитати! Захоплююсь Вами,пані Уляно!
Прошу Вас і на далі,не слухати ні кого! Пишіть так,як відчуваєте!

«душею поруч завжди,вибач,що тілом покинув» - дуже сильні слова!

Дякую!❤️

Уляна Скіденко
16.03.2023, 22:44:28

Надя, Дякую за такі теплі слова!

avatar
Юлія Сірик
15.03.2023, 20:08:01

Знову від останього вірша плачу......

Уляна Скіденко
16.03.2023, 22:41:54

Julia Sara, Знову сподіваюся, що позитивних емоцій все ж більше))

avatar
Інна Турянська
15.03.2023, 10:58:07

Чудові чірші). Мені дуже подобаються. У них, як на мене, відкривається мякість твердих чоловіків.

Уляна Скіденко
16.03.2023, 22:39:59

Інна Турянська (Innaturianska), Думаю це схоже з "сильними незалежними жінками", які на перший погляд тверді, а в глибині душі хочеться на ручки. Всім потрібні кохання та розуміння, що б там навіть собі не казали))

avatar
Юлія Міхаліна
15.03.2023, 09:41:20

У поетичних вставках є особливий шарм, і так ще краще розкриваються почуття Дениса))

Уляна Скіденко
16.03.2023, 22:35:49

Юлія Міхаліна, Особливо ті, які він по сюжету сам не визнавав))

Інші блоги
Останній день передплати!
Книга "Спадкоємці мера" майже завершена. Завтра буде опубліковано ще один розділ та епілог. Анотація до книги "Спадкоємці мера " - Нащо кликала? Давай коротко і по ділу. - Якщо коротко, - роблю паузу, вдивляюсь
Знижка на "Нестерпну"
Привіт усім, хто завітав до блогу! Стільки всього хочеться розповісти вам, проте сьогодні найголовніша новина — знижка 20% на передплатну книгу "Нестерпна". Знижка у передплаті буде тільки одна, тож дешевше книгу
Єдина знижка у передплаті!
Сьогодні діє ЄДИНА знижка у передплаті на моє любовне фентезі “Підставна фрейліна”. Тільки сьогодні ціна на книгу мінімальна. Історія наближається до фіналу, а після завершення вартість книги зросте. Спойлер: —
102 підписників!!! Моє свято!!!
!!! 102 підписників !!! Це не просто число — це люди, які підтримують мою творчість, читають мої історії й надихають рухатися далі. Дякую кожному, хто став частиною цієї подорожі! Це лише початок, і я обіцяю ще більше цікавих
Давайте ділитись❤️
Останні дві завершені книги, які ви прочитали тут на сайті:) В мене це: Заклинателька для магістра - Лара Роса та Лиховісниця - Анні Флейм
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше