Куди поділася Поліна?

Сьогодні опівночі в НЕ ВАРТА КОХАННЯ

– Господи, звісно, Поліно. Якщо такі справи, ти тільки бережи себе і не затримуйся довше, ніж потрібно. І дотримуйся рекомендацій спеціалістів по харчуванню, пий багато води, не мені тобі підказувати. Ти ж в нас дівчина розумна і все знаєш сама. А як мама це сприймає?

– Погано, але я не можу інакше. Дякую за розуміння.

– Я завжди тебе підтримаю, дівчинко. Бережи себе, телефонуй якщо допомога буде потрібна.

– Добре.

 

Скоро дізнаємось, куди і чому поділася Поліна!

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Анні Ксандр
14.03.2023, 19:40:04

Оу... Вагітна?..

Показати 9 відповідей
Лоре Лея
14.03.2023, 20:26:03

Іра Сітковська, Ні)))

avatar
Іра Сітковська
14.03.2023, 19:49:32

можливо просто нерви, переживання та шлунок.
у мене це тісно пов`язано завжди було...

Показати 3 відповіді
Лоре Лея
14.03.2023, 20:22:21

Іра Сітковська, В мене також)))

avatar
Іра Сітковська
14.03.2023, 19:48:22

фото одразу на думки наводить...)
але ні

Показати 2 відповіді
Іра Сітковська
14.03.2023, 20:08:30

Лоре Лея, о))

Інші блоги
Про читацькі межі
Привіт. Сьогодні хочу відійти від теми написання книги і поговорити про читання книг, а саме про читацькі межі. Про читання часто говорять так, ніби будь-який текст варто приймати з відкритістю і без внутрішнього спротиву.
Цікаве з книги "Полювання на Місяць"
Я повагалась і спитала: – Скажи, як досвідчений мисливець, існує істота яка може переміщатись каналізаційними трубами і потрапляти в будь-яке місце? – і я підняла допитливий погляд на мисливця. Я побачила
У світі снів
Вітаю ✨ Гадаю, в кожного є сни, які запам’ятовуються й залишаються в пам’яті як частинка життя. Іноді так хочеться поділитися враженнями від побаченого — ніби порекомендувати фільм чи книгу. Але приходить усвідомлення:
Думка чоловіка)))
Поки увечорі не було світла, попросила чоловіка переглянути міг Тік Ток. Там автори з цієї площадки. Він посміхнувся) Сказав, щог більшість або про вагітність, або про втечу саме жінки. І тут він видає: Чому ніхто не пише, що
Про «та й таке, Марисю…»
Ця історія народилася не як роман. Вона з’явилася з фрази, яку ми всі чули сотні разів — «та й таке…» Інколи ці слова звучать як захист. Інколи — як виправдання. А інколи — як спосіб не дивитися правді
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше