Книга "Болюче щастя"

– Поглянь на мене. Поглянь, я сказав, – приказним тоном сказав він.

Я невинно підняла очі.

– Одне питання! – крізь зуби відповів він. – Ти обманювала мене, коли говорила про кохання до мене чи це була жалість?

– Не обманювала. Я кохала тебе, – ледь чутно відповіла я.

– Тоді де ж це кохання? Випарувалося?

Я опустила голову вниз.

– Не відвертай погляду, – на підвищеному тоні говорив він, піднімаючи моє обличчя за підборіддя.

– Відпусти мене, – благаю я.

– Ні! – категорично відповів він.

– Прошу тебе. Не заставляй мене страждати ще більше.

– Я бачу ти зовсім не розумієш, що робиться у твоїй душі. Минуле затьмарило тобі розум, а ти впевнюєш себе, що все ще кохаєш цього наркомана.

– Але...

– Помовч, – він поклав вказівний палець на мої губи.

Його близькість дурманила мене. Важко були стримувати свої почуття. В голові почали з'являтися картинки минулого з ним. Контроль було майже втрачено.

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Шукаю друзяшок
Усім привіт! Шукаю починаючих авторів, які не проти законектитись і підтримувати одне одного))
Я, коротше, як зазвичай
На вулиці ніч, а я сіла писати... Опустимо той момент, що в мене ввечері не було світла, а вдень я складала іспити(завтра на мене чекає останній) Ідею для дитячого оповідання я носила з собою близько місяця. Надихнув мене один
Це буде наш секрет...
Всім привіт! Маю для Вас сьогодні знижку. Я під забороною - Заблукала, Принцеса? - Голос нареченого сестри звучить з глузуванням, а я червонію до кінчиків вух і намагаюся натягнути назад свій светр. Як я могла переплутати
Третя частина серії "Зона відчуження."
Всім привіт. Довго писати не буду бо ніхто і так читати не стане, але якось совість не дає залишити все на закінченні другої частини на довгий час. Правда, уже попереджаю, що відразу вийде лише пролог і кілька розділів,
Він ніколи не відпустить мене...
Хочу влаштувати Вам чудову неділю! Хоча б постаратися) Це все знижки!) Буду тобою володіти - Я казав, що тобі не вдасться сховатися, - стискаю подарований ним букет. Шипи завдають біль, але я навіть не кривлюсь. Страх заглушає
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше