Додано
13.03.23 18:22:10
Ну ду-у-у-уже смачний кусь та новини
Сонечки, в мене сьогодні надзвичайно шалений день, але це я просто не могла вам не принести.
По-перше, "Здавайся, сонце" тепер продається. Сподіваюся, родина читачів не поменшає, тим паче, що пригоди й пристрасті нарешті входять у повну силу.
Хоча, навіщо зайві слова? Судіть самі)

- Напевно, ти маєш рацію, - протягнула, ледь пізнаючи свій голос. Він звучав хрипко, наче говорила те, що мала, але насправді бажала геть іншого. Піддавшись незрозумілому пориву, торкнулася губами його шкіри, відчуваючи, як пришвидшився пульс чоловіка. В голові запаморочилося, наче в голову вдарило п’янке шампанське. Руки, що до того міцно стискала в кулачки й тримала біля себе, раптом потягнулися до Дена й лягли на його плечі. Сама ж трохи подалася назад, але не настільки, щоб він міг відпустити її.
- Пін? – тихо звернувся до неї. Голос звучав глухо, мов боявся злякати. Вона ж подивилася в його карі очі й потонула в золотій глибині. В цю мить хотілося лише одного – забути про розсудливість та іншу маячню й нарешті зробити те, що так давно вабило.
Варто було їй лише дати натяк, як Денис одразу зрозумів її бажання. Міцніше притиснув до себе, ніби лишаючи можливості передумати, опустився нижче й припав до вуст. Цілував жадібно, як спраглий мандрівник й разом з тим ніжно. Від його доторків паморочилося в голові, серце калатало у грудях, немов скажене, а легені обпалювало вогнем. Навіть одяг не рятував від гарячих доторків і здавалося, що там, де руки й вуста торкаються тіла, залишаться опіки.
Поцілунок. Якби хтось сказав, що така проста ласка може викликати стільки емоцій, напевно б не повірила. Але зараз відчувала це на собі. Здавалося, вони обоє не можуть насититися – хочеться ще і ще. Цілувати. Увібрати. Розтанути.
Олена Блашкун
1146
відслідковують
Інші блоги
Як я вже писала, образ Ліліана в сукні прийшло до мене разом з ідеєю флешмобу "Різнобарвне кохання". Якщо точно, то саме він мене й надихнув! Дуже рада, що стільки авторок побажали взяти учать і так відповідально поставились
Вітаю вас, мої любі читачі!❤️❤️❤️ 28 березня стартує моя новинка. Ніжна, романтична, пристрасна, емоційна, сповнена загадок і несподіваних сюжетних поворотів. Цього разу — з позначкою 18+ Сподіваюся
Привіт ? Я довго не наважувалась це написати… Я почала писати свою першу книгу.
Насправді ця історія зі мною ще зі школи. Але тоді мені здавалося, що я не зможу — не вистачить ні таланту, ні сміливості.
І я просто
Вітаю! Цей прст я присвячую 2 марафонам і 6 чудовим авторам, чиї книги я прочитала.
Марафон "Від автора до автора"
1) Книга "Я і мій привид" - Анна Лінн.
Перш за все, хочу відмітити цікаву світобудову й закручений сюжет.
Я тебе (не) пам'ятаю Я вчора написала глав з запасом, жест 4 чи 5 наперед. Але з кожним рядком йшло все тугіше, поки врешті решт не просиділа перед відкритим текстовим редактором годину, не написавши жодного слова. У
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти❤️❤️❤️
Світлана Корх, ❤️
О, ну прям смакота
Каміла Дані, Дякую)))
О, буду читати смачні кусь поки лише. А ще тут візуал є. Отак і буду здогадуватись, що там далі Успіху, дай Бог грошовитих читачів ( маю надію, що через деякий час також також стану)
Оля Пасічник, Щасти)))
Класнючий кусь)) Дякую!
Анна Шторм, Рада, що сподобався)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати