Сумуєте за продою? Арти й знижка від...

https://booknet.ua/reader/mozhu-shcheznuti-yak-son-b412739?c=4441693 МОЖУ ЩЕЗНУТИ, ЯК СОН

- Ну Горська, це ти зурочила. Нарошне просвердлювала в мені дірку поглядом? Граєш не за ту команду.  

І я почула сміх Дена. Щасливий. Він виграв.

Все ж я погано думала про Тіна. Піддався. Не такий вже він і черствий.  

- Молодець, малий. Тепер спати. - сказала йому, бо уже пора було бігти додому. Ще й отой день народження.

Та куди там.

Все правильно я думала про цього гада. З-за спини Тіна було погано видно, але він уже явно розставляв шашки. М'язи перекочувалися під халатом, наче ситі удави. 

- Яке ще спати? Матч-реванш, малий. - твердо сказав Тін.

- Мач’еванш! - в захваті плеснув долонями об килим Денчик.

Що ж.  Я знову втратила відчуття часу,  розглядаючи широку спину, плечі й сильну шию, лляні кучері, що уже висихали й красиво уклалися в стильну зачіску, як і все в цьому поганцеві… Красиво? А до речі чого я його роздивляюся, щоб що?                                               

- Горська, ти мені шкіру пропалиш поглядом, збоченка така. Тільки скажи, і я миттю розстебну халат і повернуся. 

Підловив.

Я постаралася гмикнути якнайскептичніше. Вийшло так собі. 

- Без музики не люблю. 

https://booknet.ua/reader/mozhu-shcheznuti-yak-son-b412739?c=4441693 МОЖУ ЩЕЗНУТИ, ЯК СОН

Що ж таке? Уже й попрощалися, а Тін все про щось питає і не чує відповідей. Невже просто не хоче, щоб вона йшла додому?

І в ту ж мить, коли вона зачиняє двері, ти вже гостро сумуєш за кожною хвилиною, що провів із нею. 99 франків (Фредерік Бегбедер)

Гарних і спокійних вам вихідних, друзі.А нашім героям спокій навіть не насниться )

Угоди бувають небезпечними. Особливо, коли не пам’ятаєш з ким і на яких умовах їх укладала. А в результаті отримуєш новий світ, здорове тіло, багатого нареченого, ще багатішого залицяльника та десять кілограмів на додачу до своєї ваги. От без останнього можна було обійтися, щиро вважаю я, але дарованому коню, як то кажуть, у зуби не заглядають. Більше, наче, попередня володарка тіла сюрпризів не залишала… Чи ні? Тоді чому гоноровий герцог Торнтон, найзавидніший холостяк уже багатьох сезонів поспіль, так дивно дивиться на мене, і чому від його погляду по шкірі біжать мурашки?