Нема кращого проведення часу

Нема кращого проведення часу, ніж рознесення бандитських таборів. Особливо, якщо це не якийсь там табір, а найвідоміших розбійників королівства, ще й одне з цих нещасть поцупило твої діаманти. Звичайно, справа небуденна, тому потребує певного плану:

  1. Обповзуємо табір зі всіх сторін та готуємо сюрпризи
  2. Гарно йдемо до мети
  3. Попадаємось і вдаємо налякану до смерті
  4. (якось імпровізуємо)

Найкраще в Ізабель виходить вдавати налякану до смерті, тож можете уявити, що залишиться від табору після такого професійного виконання професійного плану:

Та щойно я намірилась давати драла… як за спиною роздався пронизливий свист. Усе тіло пронизала морозом, я обернулась.

– Дівчина? – сторопів парубок і застигнув на місці. – Оце так-так!

Я полотніла: «Ні! Як так?! Не було ж його! І звідки взявся?!»

Напружена постать перегородила шлях відступу, і я позадкувала. Ноги заплітались, серце стукотіло… А парубок не зводив з мене погляду, нерви здавали, страх сковував тіло…

«І не здумай верещати! – наказала собі. – Тебе застукали, але ж ти передбачала такий варіант!»

Із шатер долинув якийсь шурхіт, а я зненацька вперлася в щось спиною і ледве не зірвалась. Та це було тільки дерево. Тільки дерево. Тільки дерево!

Парубок присів біля непритомного і, не зводячи з мене очей, перевірив у того пульс. Багаття пригасло, і темінь приховувала його риси, та вони здалися віддалено знайомими. От тільки зовсім незнайомою була здатність викликати мурашки по спині самими полисками темних очей!

Раптом поблизу висунулась чиясь голова, і я ледве стрималась, щоб не сахнутись.

– Сніданок? Уже? – пробурмотіли сонно. – Мамо, ще рано…

– Прірво, не час для жартів, – відрубав парубок і підвівся. – Щогла непритомний. Приводь до тями.

Той, що запитував, одразу стрепенувся та скинув із себе сонливість. Добігти до потерпілого було справою секунди.

– Королівські найманці? – на мою постать не звернули уваги. Може, я нарешті відкрила талант зливатися з деревом?

– Та ні, гостя неочікувана, – парубок кивнув у мій бік і зацікавлено нахилив голову.

А щоб його! Дерево нас здало.

 Оновлення "Кришталевого черевичка" вже на сайті)

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Три історії. Три світи. Одна дилема: кого...
Три історії. Три світи. Одна дилема: кого випустити першим? Здається, у мене виникла невеличка авторська проблема. Хоча кого я обманюю? Проблема величезна, бо всі три історії вже просяться до читачів, а я ніяк не можу визначитися,
Танцюють всі!
Гординський підійшов так близько, що мені довелося зробити крок назад і впертися в стіну. — Мала... Ти мене з розуму зводиш, — прохрипів він, нахилившись до мене. — Ти надто гостро все сприймаєш. Ніхто не дивився
Вівісектор проти Зламника. Пісня Зламника
Ось створила з Suno пісню. Ділюся з вами) Я народився там, де гаснуть зорі, Де кожен крок — це виклик і війна. Мені пророчили кайдани й горе, Та я не з тих, кому потрібна стіна. На пальцях — руни, у кишені — хаос,
Оновлення і сюрприз
Вітаю, мої чудові ❤️ Рівно о 00:00 вас чекає гаряче оновленя. У Кая та Міри таки зірвало запобіжники. Звісно ж, все "для здоров'я" і зняття напруги перед черговим дедлайном. І, звісно ж, ми "щиро віримо",
Моя перша авторська річниця! ✍️♥️
Всім привіт! ⁠♡⁠‿⁠♡ Сьогодні рівно рік, як я стала авторкою на Букнет! ✍️ Саме цього дня рік тому на платформі з'явилися два перші розділи моєї книги «Його залежність». І я досі пам'ятаю те
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше