Обожнюю ту мить, коли у автора є план і все йде добре, але раптом… герої ламають авторські плани і вчиняють по-своєму! На мою думку, це каже, що вони вже живі і цілком самостійні. І це завжди на користь сюжетові.

Таке трапилось зі мною учора, коли одразу троє героїв змовилися проти мене – своєї матусі )))

Ось що таке могли вчинити двоє хлопців, щоб отримати від дівчини таку реакцію і змінити добрячу частину сюжету найближчих глав «Панночка з інституту благородних драконів»?

«Не пам’ятаючи себе від люті, Честейн підскочила, наче дракон їй під зад вогнем дмухнув:

— Та знаєте що? Йдіть ви обидва… равликам кістки рахувати!»

Як на вашу думку? ;)))