https://booknet.ua/reader/mozhu-shcheznuti-yak-son-b412739?c=4441693 МОЖУ ЩЕЗНУТИ, ЯК СОН.

“Отак в повному мовчанні й з покерфейсами ми  дійшли до бурси. Навіть вгадувати не хотілося, про що він мовчав.

А я мовчала про те, що запах мокрої осені поруч з ним змінився запахом розпеченої пустелі, на яку повіяло солоною вологою з океану.

- У мене сьогодні третя пара. - сказав він замість до побачення. - Перед нею підійдеш на кафедру. Будемо складати план твоєї роботи. Які конференції плануєш. І скажеш тему на конкурс. 

Мені це нагадало, як я колись намагалася з нього витягти теми доповідей для гуртка детективів. Чомусь зараз це було смішно згадувати.

І йти поруч з ним було несподівано приємно. Від його голосу і компанії ставало навіть тепліше. Принаймні поки нас не побачили студентки. І мої однокурсниці теж. 

Від їхніх заздрісних, презирливих і насмішкуватих поглядів мене знов обсипало морозом.”

Оновлення щоденні, після 24:00.

https://booknet.ua/reader/mozhu-shcheznuti-yak-son-b412739?c=4441693 Оновлення щоденні, після 24:00.

“Мені завжди здавалося: сталося, отже, сталося. Яка, до біса, різниця, чому небо вкотре впало мені на голову? Воно звалилося, отже, треба вистояти (Макс Фрай)”

Поки що з неба на голову дуже наукового керівника падає тільки дощ. А його студентка взагалі під парасолькою. Але ж іще не вечір. І чи встоять вони перед почуттям,що звалилося на них так невчасно і недоречно?

Гарного вам вечора з гарною книгою!