Маленький ювілей, передплата, подарунки!

Весняні привітання!

Сьогодні в автора свято - 700 відстежувачів! (навіть вже 702!)

 

Ваша прихильність наповнює вітрила моєї фантазії теплим вітром!

А ще допомагає регулярно працювати, не зважаючи на типові людські та жіночі труднощі, буденні клопоти та всяке таке інше й нецікаве.

Ставлю на життєву сірість фільтри та намагаюсь писати захопливо, ніжно, емоційно.

 

Про зародження гарячих почуттів у героїв, яких об’єднав вимушений шлюб. Про подорожі до узбережжя Індійського океану. Про тамариндове гостре чатні та не менш гострі ревнощі, що штовхають до шалених і необережних вчинків.

 

Всі ці яскраві та соковиті деталі ви знайдете в моїй останній книзі

(клікайте на назву чи на зображення, щоб перейти до читання)

“Дружина в подарунок”.

 

Сьогодні на неї відкрилася передплата. А отже, автор обов’язково складе цей пазлик до кінця.

Запрошую спостерігати за тим, як окремі рисочки та кольори знаходять своє місце, а герої - своє кохання.

 

Уривочок тексту про першу зустріч неформатного Арсенія та вишуканої Софі:

 

Щось шипить наді мною, а потім в обличчя та шию вдаряють гострі струмені.

Ох!.. Сіпаюсь та хапаю повітря разом із солоною водою. Прохолодні доріжки біжать на груди й живіт, просочують тканину.

– Нарешті… Ти чого мене так лякаєш? – докірливо питає незнайомий чоловічий голос.

Піднімаю очі – тепер його посмішка не така впевнена, але її близькість бентежить. Чоловік-мультяшка сидить на підлозі й міцно обіймає мене. Та я практично лежу в його обіймах!

Що сталося?

Його погляд переміщається з мого розгубленого обличчя вниз. А там мокра тонка тканина, що, напевно, усе просвічує…

Кров кидається до щік. Від чого вони поколюють дуже чіткими плямами. Прикладаю до цих місць долоні.

– Ви мене… вдарили?

Привів до тями, – ледь помітно примружується, – можеш не дякувати. Свою нагороду я вже отримав… – Його погляд знову з’їжджає донизу.

Затуляюся ліктями та намагаюсь сповти із чоловічих колін на сіру блискучу плитку. І мені навіть не шкода світлої сукні.

Що він собі дозволяє?

– Негайно відпустіть мене!

 

 

Буду рада, якщо поділитеся своїми думками та враженнями від цієї історії в коментарях. А якщо вам ліньки писати - просто жмакніть книзі “зірочку”!

 

Ще раз ВЕЛИЧЕЗНЕ дякую, що ви зі мною!

 

І на десерт - подаруночки!!!

 

“Інший.Коханий”  kLTfkQP-

“Роз/чарування”  Pors_C1N

“Інший.Коханий” nmQ6oqwz

 

 

Безпеки та злагоди,

Поліна К.♡♡♡

 

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Рута Джміль
04.03.2023, 22:18:07

Вітаю з красивим ювілеєм і хай наступні наближуються швидше за дедлайни!;)

Поліна Креп
04.03.2023, 22:32:20

Рута Джміль, Ох! Як елегантно та прицільно побажали, пані Руто! Тепло дякую!

avatar
Reader Lana
04.03.2023, 18:38:04

Вітаю! Бажаю збільшення читацької родини! Дякую за подаруночки) хоча і не встигла....

Показати 2 відповіді
Reader Lana
04.03.2023, 19:03:36

Поліна Креп, ))
❤️❤️❤️

avatar
Віра Вікторівна
04.03.2023, 18:40:06

Вітаю! Подальшого натхнення! А подарунки, як завжди мимо)))

Поліна Креп
04.03.2023, 18:46:14

Вера, Дякую за увагу та побажання. Натхення знадобиться вагон і... ще один вагон. А подаруночки будуть ще незабаром. То заглядайте.

Вітаю. Успіху книзі , а вам натхнення. Дякую за подарунок. Мирного неба над головою

Поліна Креп
04.03.2023, 18:42:57

Валентина Головатюк, Дякую за побажання. Цікавих вам сторіночок. Миру і Перемоги.

Інші блоги
І хай увесь світ зачекає ⏳️
Усім спокійного вечора ✨ Нагадую: "За руку з Вітром" наближається до фіналу. ✨ Залишилося всього кілька розділів. ☺️ І хочу поділитися одним уривком: поки сусідка плюється жовчю, одногрупник напивається
Нестерпні ранки? Я теж їх такими колись вважала...
Любі читачі, сьогодні вирішила підняти тему "Нестерпних ранків" або "Чому ми неправильно розпочинаємо день?" Нам тяжко розпочати бадьорий ранок, коли ми неправильно завершили попередній день. На додачу,
✨️❤️новинка/завершення передплати❤️✨️
Привітики☺️✨️ Мої любі, новинка Істинна для Демона вже вийшла на платформі❤️ Анотація: Вона втекла від закоханого демона. А він шукав її довгих п’ять років. Викрадений медальйон подарував їй ілюзію вибору,
Графік + Візуали
Тягар. Найманець Ще три дні готове оновлення. Залишилося зовсім трошки. Сподіваюся, встигнути без зриву графіку. Ну і, звісно, залишилося ще додати трохи персонажів, аби світ став живішим і насиченішим. Яжка та М
Коли минуле стукає в двері
Цей розділ — про те, як легко ми віримо, що найстрашніше вже позаду. Що якщо ми зібралися разом, якщо стало тепло, якщо з’явився дім — то темрява більше не повернеться. Але минуле не питає дозволу. Воно приходить
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше