Маленький ювілей, передплата, подарунки!

Весняні привітання!

Сьогодні в автора свято - 700 відстежувачів! (навіть вже 702!)

 

Ваша прихильність наповнює вітрила моєї фантазії теплим вітром!

А ще допомагає регулярно працювати, не зважаючи на типові людські та жіночі труднощі, буденні клопоти та всяке таке інше й нецікаве.

Ставлю на життєву сірість фільтри та намагаюсь писати захопливо, ніжно, емоційно.

 

Про зародження гарячих почуттів у героїв, яких об’єднав вимушений шлюб. Про подорожі до узбережжя Індійського океану. Про тамариндове гостре чатні та не менш гострі ревнощі, що штовхають до шалених і необережних вчинків.

 

Всі ці яскраві та соковиті деталі ви знайдете в моїй останній книзі

(клікайте на назву чи на зображення, щоб перейти до читання)

“Дружина в подарунок”.

 

Сьогодні на неї відкрилася передплата. А отже, автор обов’язково складе цей пазлик до кінця.

Запрошую спостерігати за тим, як окремі рисочки та кольори знаходять своє місце, а герої - своє кохання.

 

Уривочок тексту про першу зустріч неформатного Арсенія та вишуканої Софі:

 

Щось шипить наді мною, а потім в обличчя та шию вдаряють гострі струмені.

Ох!.. Сіпаюсь та хапаю повітря разом із солоною водою. Прохолодні доріжки біжать на груди й живіт, просочують тканину.

– Нарешті… Ти чого мене так лякаєш? – докірливо питає незнайомий чоловічий голос.

Піднімаю очі – тепер його посмішка не така впевнена, але її близькість бентежить. Чоловік-мультяшка сидить на підлозі й міцно обіймає мене. Та я практично лежу в його обіймах!

Що сталося?

Його погляд переміщається з мого розгубленого обличчя вниз. А там мокра тонка тканина, що, напевно, усе просвічує…

Кров кидається до щік. Від чого вони поколюють дуже чіткими плямами. Прикладаю до цих місць долоні.

– Ви мене… вдарили?

– Привів до тями, – ледь помітно примружується, – можеш не дякувати. Свою нагороду я вже отримав… – Його погляд знову з’їжджає донизу.

Затуляюся ліктями та намагаюсь сповти із чоловічих колін на сіру блискучу плитку. І мені навіть не шкода світлої сукні.

Що він собі дозволяє?

– Негайно відпустіть мене!

 

 

Буду рада, якщо поділитеся своїми думками та враженнями від цієї історії в коментарях. А якщо вам ліньки писати - просто жмакніть книзі “зірочку”!

 

Ще раз ВЕЛИЧЕЗНЕ дякую, що ви зі мною!

 

І на десерт - подаруночки!!!

 

“Інший.Коханий”  kLTfkQP-

“Роз/чарування”  Pors_C1N

“Інший.Коханий” nmQ6oqwz

 

 

Безпеки та злагоди,

Поліна К.♡♡♡

 

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Рута Джміль
04.03.2023, 22:18:07

Вітаю з красивим ювілеєм і хай наступні наближуються швидше за дедлайни!;)

Поліна Креп
04.03.2023, 22:32:20

Рута Джміль, Ох! Як елегантно та прицільно побажали, пані Руто! Тепло дякую!

avatar
Reader Lana
04.03.2023, 18:38:04

Вітаю! Бажаю збільшення читацької родини! Дякую за подаруночки) хоча і не встигла....

Показати 2 відповіді
Reader Lana
04.03.2023, 19:03:36

Поліна Креп, ))
❤️❤️❤️

avatar
Віра Вікторівна
04.03.2023, 18:40:06

Вітаю! Подальшого натхнення! А подарунки, як завжди мимо)))

Поліна Креп
04.03.2023, 18:46:14

Вера, Дякую за увагу та побажання. Натхення знадобиться вагон і... ще один вагон. А подаруночки будуть ще незабаром. То заглядайте.

Вітаю. Успіху книзі , а вам натхнення. Дякую за подарунок. Мирного неба над головою

Поліна Креп
04.03.2023, 18:42:57

Валентина Головатюк, Дякую за побажання. Цікавих вам сторіночок. Миру і Перемоги.

Інші блоги
❤️знижка на емоційний кримінальний роман❤️
Привітики☺️✨️ Мої любі, сьогодні діє знижечка на книгу Повернути Ліліт❤️ Емоційно, відверто й пристрасно) — Ми плиїхали, — маленький пальчик Маринки тицьнув у вікно, вказуючи на великий будинок із темно-червоною
Гаряче оновлення і палка знижка! 1.11.26
Або навпаки?))) ⭐️Ррррраз! ОНОВЛЕННЯ! Коли я беру Олесю за руку, то відчуваю, що вона тремтить так само, як і я. — Тобі холодно? — схвильовано питаю, вдивляючись у її прекрасні світло-зелені очі. — Трошки, — зізнається
Продовження пригод відважної Місандеї...
Дорогі читачі... Історія триває))) Сьогодні знову оновлення, і що воно принесе героїні? Чи то радість чи то щось інше...)) В книзі В и б і р М і с а н д е ї Подорож героїні триває, і багато цікавого відбувається... Тож
Вагітні справді трохи тупіють?
Не знаю, скільки я так просиділа, але нарешті двері ліфта відчиняються, і з’являється Едвард власною персоною. — Ніко? Що ти тут робиш? — дивується хлопець, побачивши мене. — Милуюся процесом будівництва нового
Рус і Ліка йдуть на Геловін
Вітаю моїх читачів! Сьогодні Геловін і я вирішила трохи розважитися - створила візуали Руслана і Ліки в різних костюмах. Читачі в моєму каналі проголосували за самий влучний образ. Ви напевно не здивуєтеся, що це образи
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше