Додано
03.03.23 21:29:50
Ще один привід порадіти
Зранку прокинулася і дізналася, що сьогодні наше професійне свято - день письменника. Захотілося привітати колег в усьому світі. Бо що б ми робили без книжок, а?
Це свято, на мій погляд, не тільки для тих, хто пише, а й для тих, хто читає. Страшно уявити світ, у якому наші улюблені автори ніколи б не народилися і не написали своїх шедеврів.
Тому - вітаю нас усіх!
І принагідно - салютую усім, хто здолав чергову зиму і вибрався із неї живим.
Ну і в якості привітання - запрошую вас почитати мою легеньку весняну історію з подихом свіжості та оновлення.
Рута Джміль
97
відслідковують
Інші блоги
Вітаю всіх вас)) І щиро дякую, обіймаю і цілую))) Цього недільного ранку у мене є привід порадіти за себе)) І свою книгу Вибір Місандеї це моя перша дитинка))) Вона має свої приємні успіхи))) І все це завдяки Вам❤️❤️❤️))) І
Правильно! Відкривати ноутбук і йти з’ясовувати стосунки з власними героями. ☺️ Бо поки всі сплять, у моїй голові Яромир уже щось утнув, а Маша знову виводить його з рівноваги. І сюжет наполегливо вимагає продовження
Вітаю)) Не мала Леся клопоту завершено. Зло подолано, чиїсь плани порушено, а чиїсь навпаки)) Коли колишній дістає так, що й похід вночі на кладовище здається не надто страшною прогулянкою, мабуть все-таки
Після жорстокого нападу на Емільєна сімом аристократичним студентам доведеться назавжди запам’ятати просте правило: не варто чіпати фамільяра темного мага. Максимус де Вега приходить надто пізно, щоб запобігти
«Не тобі, ельфе, мене судити!..» У похмурих підземеллях, де кожен крок відлунює болем і смертю, Каліда робить свій вибір. Вона дарує свободу пораненому ельфу, але звичайне торкання перетворює визволення на небезпечну
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати