Анотація до книги "Його особистий жах"

– Ви будете благати мене не йти, коли мені набридне тут працювати, Даниле Михайловичу, – впевнено заявляю, гордо підіймаючи голову. Він ще не розуміє, який скарб потрапив йому в руки!

– І як же мені так пощастило, що ти впала мені на голову, Еріко Скворцова, – чоловік встає з-за столу і крокує у мій бік. Здається, задоволену усмішку з його обличчя ніщо не в силі стерти. Та я точно зможу! І його провчу, і таткові доведу, що варта більшого, аніж дорікань постійних.

– Не впала, а в'їхала у ваше життя помалу, але так феєрично, – задоволено промовляю, теж роблячи крок у бік чоловіка. В його очах грають демони, але мою впевненість у собі вони не похитнуть.

1:1, сонечко! Мені вже його шкода!

Він шукав собі особистого помічника, а натомість отримав ОСОБИСТИЙ ЖАХ!

Приємного читання!