Дорогі читачі! Книгу "В парі тільки двоє" завершено. Вона вийшла доволі велика, Я хотіла, щоб кожен персонаж розповів свою історію, таким чином виправдовуючи свою поведінку. Сподіваюся, в мене вийшло. Дякую, що пройшли цей шлях зі мною.
Мені трошки шкода розлучатися з Мариною, але час уже їх усіх відпустити)). На черзі нова історія і нові герої.
Запрошую підписатися на мене, якщо ще цього не зробили, і слідкувати за оновленнями. Намагатимусь не затягувати з новою книгою.
Ще раз дякую і бажаю нам усім нових цікавих історій.
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЛано, Ви дуже гарно описали як насправді буває.Не одна така Марина реально опинилась коло розбитого корита, без квартири. Бо той недотато думав лише про свої втіхи та як прикрити сою дупцю від тюрми,. Недарма ьж є приказка, що мужикам дитя, як бикові теля.. Десь так повівся й наш бичок, забачивши червоне в поволікся. Але забув, що бикам розгулювати вільно не дають, хтось знайдеться що накине ланцюг на шию.
Думаю є реально таких прототипів багато , але ХЕ мало Отож дякую за ХЕ!
Оля Пасічник, Як гарно Ви написали про цей типаж чоловіків. На жаль, їх немало. Дякую за відгук та інтерес до книги!
Ваша історія як приклад поведінки жінок, які себе не цінували, були зручними тощо. А також стосунки з дітьми - мені особливо сподобались думки Марини наприкінці історії))
Коли вона змінила ставлення до себе - то перейшла рубікон
І люди вчасно потрібні трапились)
Дякую за книгу !)
Іра Сітковська, Так. Часто ми носимо за собою важкий багаж, боїмося позбутися зайвого і зробити крок назустріч змінам. А інколи це так потрібно.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати