Сьогодні у нас із Владою особливий день — побачила світ наша нова книга. Цього разу в жанрі фентезі та історичного любовного роману. 

Тут буде багато пригод, інтриг і таємниць. І, звичайно ж, кохання! 

Отож, зустрічайте нашу новинку — "Останнє слово за переможцем"! 

Шестеро спадкоємців на один трон 

Сем: «Я — первісток короля, однак не хочу битись за корону. Та головна проблема в тому, що я закохався у зведену сестру...»

Ембер: «Смерть короля — це ідеальний шанс потрапити в замок і помститись, от тільки що як я закохаюсь у того, кого маю ненавидіти?»

Алан: «Я приїхав до ворожого королівства, щоб помститися і забрати сестру, яку викрали, але закохався в доньку вбивці батька..."

Елмас: "Як старший  син короля, я мав бути спадкоємцем, проте батько не любив мене, і тепер мені доведеться виборювати своє право на трон..."

Мадлен: "Я не хочу бути королевою, моя мета - помститися вбивці  батька. Та мені доведеться обирати між помстою і коханням..."

Аміна: "Я маю пророчий дар. Але він не може підказати мені вірний шлях. Адже я маю почуття до того, кого кохати заборонено…»

Уривок для вас: 

— Тихо, панно Аміно, — лежіть спокійно, — почула я в себе над вухом заспокоюючий голос лікаря Метта, який також жив у палаці.  — У вас гарячка, вам треба лежати…

 — Тато, я мушу йти до нього… — прошепотіла я. 

Лікар уважно подивився на мене. 

 — Мені дуже шкода, але ваш тато, Його королівська величність, відійшов у кращий світ…

 — Але я тільки що бачила його., розмовляла з ним! — не вгавала я. 

 — Схоже, через лихоманку у вас галюцинації — промовив лікар тихим голосом. — Ви не могли розмовляти зі своїм батечком…

 — Чому? 

З-за плеча лікаря виглянула Маріса і простягнула йому змочену в холодній воді тканину, яку Метт поклав мені на чоло. Я зіщулилася від різкого  холоду. 

 — Кажуть, пане докторе, що коли мрець кличе когось до себе, той скоро піде за ним… — протягнула вона, з острахом дивлячись на мене. 

 — Мрець? Ви хочете сказати, що тато…

 — Марісо, сходи на кухню і принеси гарячого бульйону, хворій треба підкріпитися, — суворо сказав лікар, і нянька тут же зникла. 

Він узяв мою худу і бліду руку та почав рахувати пульс. 

 — Отже, тато помер? — я не впізнавала свій голос, такий він був переляканий. 

 — На превеликий жаль, це правда, — пробурмотів лікар, не дивлячись мені в очі. 

 — І я також помру? 

 — Якщо буде на те воля Вищих сил, ви одужаєте, — Лікар схвально покивав головою. — Адже цілком можливо, що саме вас Його Величність вирішив обрати своєю спадкоємицею…

 — Мене? — я здивовано витріщалася на нього. — Я думала, що він ніколи не сприймав мене всерйоз. Я була для нього як якась кімнатна собачка чи екзотична пташка… 

 — Насправді ще ніхто не знає, хто посяде престол, — лікар притишив голос і уважно поглянув мені в очі. — Заповіт прочитають сьогодні увечері у присутності всіх міністрів та сенаторів. Тому вам зараз треба підкріпитися і відпочити, леді Аміно… 

 — Я впевнена. що королевою стане моя сестра Мадлен, — сказала я. — А мене запроторять у якийсь монастир, де я й проживу усе своє, сподіваюся, недовге життя…

 — Є таке прислів’я, шановна леді Аміно, — лікар поплескав мене по руці. — “Хочеш розсмішити Бога — розкажи йому про свої плани…”

Але я не вірила, що цей заповіт щось змінить у моєму житті. Лежала й думала, що. добре було б, якби я й справді послідувала в загробний світ разом за батьком… Можливо, тоді я змогла б розпитати його про те, що мене хвилювало більше за все — про таємницю мого народження…

Додавайте книгу до бібліотеки та насолоджуйтесь читанням! 

Також сьогодні до опівночі діє знижка на інший мій роман у жанрі фентезі "Вітер та Соловейко"! 

Та знижки моїх колег:

Кристина Асецька — Ставка на принца

Анна Харламова — Зухвалий флірт

Стефанія Лін —  Моя Кара

Стефанія Лін —  Еліта. Ти зруйнувала мене 

Стефанія Лін — Покидьок. Гра на кохання триває