Привіт, любі)

Сьогодні опівночі продовження історії Івасика та Поліни від імені героя:

Жорстка підлога рибацької хижки, то не найкращий варіант для здорового сну, але я боюсь рухатись, бо світла голівонька Поліни мирно лежить на моєму животі, а струнка ніжка поверх моїх стегон хазяйновито заявляє про свої права на моє тіло. А я не проти, хіба можна?

Не можу втриматись, щоб не торкнутись її спини, проводжу долонею по молочній шкірі і насолоджуюсь її шовком. Така тендітна, навіть трохи занадто, як на мене, але ця жінка п’янить несподіваними відкриттями і такою вбивчою відкритістю, що я кожного разу шокований тільки більше. Я досі не розумію, чим саме заслужив на першість в її ліжку, хоча це знання дурманить і накладає певну відповідальність водночас.

То саме через це в мене до неї таке трепетне ставлення? Не знаю, важко сказати...

 Також хотіла звернути вашу увагу на місце, куди Івасик привіз Поліну - урочище КАСКАДИ. Ви ж знаєте, як я люблю нашу українську природу, в особливо красоти моєї рідної Кіровоградщини. Так от ця природна перлина, про яку ви могли навіть не знати, так і просилася до цієї історії. Мальовничі водоспади серед степу та тихий став точно вкрадуть ваше серце з першого погляду. Тому давайте помандруємо туди разом просто зараз:

Україна прекрасна)))