Історія Лева та Олени, оновлена. Одразу 2 розділи.

 Доброго вечора, мої хороші!!!

Впершу чергу вітаю всіх представниць прекрасної статі з сьогоднішнім днем! Будьте завжди, здоровими, коханими, бажаними! Злагоди, достатку та простого жіночого щастя!

Зараз хворію, але все ж між стрибками ртутного стовпчика, підготувала для вас два розділи історії " Ти вже належиш мені".

Запрошую до протистояння героїв.

Затишного усім вечора та мирної, спокійної ночі!

https://booknet.ua/book/ti-vzhe-nalezhish-men-b412741

Уривок.

В гостях засиділися, при спілкуванні з батьками та сестрами, розслабитися не могла. Спокою не давали сьогоднішні непорозуміння з Левом. Його владність з нахабністю, вбивали. — Ти вже належиш мені! В голові звучала його фраза. Вона лякала, збуджувала, але бунтарка, що жила в Олені, противилася цьому. — Ага дивись, бо вже належу. А дідька лисого. Що він їй зробить? А нічого. Хіба, що може полякати, але хто його боїться. — Зітхнула. — Ні, таки лячно, він непередбачуваний.

Мама вже двічі допитувалася, чи в неї все добре. Потрібно відірватися від цих роздумів, та поспілкуватися з ріднею, що і зробила.

Додому дісталися на таксі, вже було по двадцять першій, як увійшли в помешкання. Даня буквально вистрибнув з взуття, та одягу й помчав розпаковувати подарунки. Олена тільки встигла прибрати за ним, та зняти свій одяг, як задзвонив дверний дзвінок. Здригнувшись, вся напружилася. Боялася відчиняти, чомусь здалося, що за дверима Лев. Дзвінок задзвонив знову. Заглянула у вічко. Щось не зрозуміле, але двері таки відчинила.

Перед нею стояв кур’єр, привітно посміхаючись. В руках тримав чималий кошик лілових троянд, та великий пакунок.

— Доброго вечора! — Люб’язно привітався молодий чоловік. — Олена Сергіївна Булавко, — це ви?

— Так! — Вже нічого не розуміла дівчина.

Молодик простягнув їй квіти та пакунок.

— Візьміть, це вам.

— Я не буду нічого брати. — Відмахнулася дівчина, й хотіла поспішно зачинити двері, адже здогадувалася хто за цим стоїть.

Кур’єр не дав їй цього зробити, з проханням звернувся до неї.

— Олено Сергіївно, прошу вас... Я на вас дві години чекав. Візьміть та розпишіться, на мене в дома дружина з дітьми чекають...

ЧИТАТИ ТУТ

 Приємного читання!

Будьте здорові та бережіть себе!!!

2 коментаря

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
(Ivanka)
25.02.2023, 22:10:55

Дякую, моя хороша. Лікуйся та швидкого тобі одужання. Обіймаююю ♥️♥️♥️

avatar
Анна Багирова
25.02.2023, 21:15:21

Лікуйтеся і одужуйте пошвидше, будь ласка.❤️❤️❤️))))

Лія Тан
25.02.2023, 21:30:15

Анна Багирова, Безумовно вдячна, Аню, за підтримку!!!❤️❤️❤️(⁠ ⁠◜⁠‿⁠◝⁠ ⁠)⁠♡

Інші блоги
Візуалізація "Не дозволяй йому"
На додаток до роману "Не дозволяй йому" візуали героїв. Зробила максимально такими, якими створила їх у своїй голові. А якими уявляли їх ви? СОФІЯ АРТУР БОРИС КЕТ
Челендж #ким_працює_автор
Привіт! Мені здається ця темка має залетіти. Адже, дивлячись на письменниць та письменників, задаюсь питанням - а як хто заробляє на свій хліб? Робота - це письменництво? Чи все ж таки робота та творчість - це різні стежинки?! Почну
відгук на Еммі Берн "Весняна казка".
Вітаю, шановна спільното. Хочу залишити відгук на книгу Еммі Берн "Весняна казка". Він написаний в рамках марафону Тетяни Гищак. В книзі 64 сторінки. Сама історія не велика за обсягом тому писатиму відгук. Анотація
2 000 000 переглядів
Всім привіт! Ви бачили, що моя "Солодка помста" набрала вже трішечки більше, ніж 2 мільйони прочитань?! Радію так цьому, та моє діло було малим, просто писати. А ви... ви зробили мені такі крутезні цифри!!! Дякую кожному
Обіцяна новинка. Трішки планів і новин
Вітаю, мою любі. Закінчуючи "Не скажемо нікому", я обіцяла вам нову історію, в якій одним з героїв стане Алекс. І от нарешті відчула, що готова почати її публікацію. Мої експерименти з жанром сучасного любовного роману
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше