Історія Лева та Олени, оновлена. Одразу 2 розділи.

 Доброго вечора, мої хороші!!!

Впершу чергу вітаю всіх представниць прекрасної статі з сьогоднішнім днем! Будьте завжди, здоровими, коханими, бажаними! Злагоди, достатку та простого жіночого щастя!

Зараз хворію, але все ж між стрибками ртутного стовпчика, підготувала для вас два розділи історії " Ти вже належиш мені".

Запрошую до протистояння героїв.

Затишного усім вечора та мирної, спокійної ночі!

https://booknet.ua/book/ti-vzhe-nalezhish-men-b412741

Уривок.

В гостях засиділися, при спілкуванні з батьками та сестрами, розслабитися не могла. Спокою не давали сьогоднішні непорозуміння з Левом. Його владність з нахабністю, вбивали. — Ти вже належиш мені! В голові звучала його фраза. Вона лякала, збуджувала, але бунтарка, що жила в Олені, противилася цьому. — Ага дивись, бо вже належу. А дідька лисого. Що він їй зробить? А нічого. Хіба, що може полякати, але хто його боїться. — Зітхнула. — Ні, таки лячно, він непередбачуваний.

Мама вже двічі допитувалася, чи в неї все добре. Потрібно відірватися від цих роздумів, та поспілкуватися з ріднею, що і зробила.

Додому дісталися на таксі, вже було по двадцять першій, як увійшли в помешкання. Даня буквально вистрибнув з взуття, та одягу й помчав розпаковувати подарунки. Олена тільки встигла прибрати за ним, та зняти свій одяг, як задзвонив дверний дзвінок. Здригнувшись, вся напружилася. Боялася відчиняти, чомусь здалося, що за дверима Лев. Дзвінок задзвонив знову. Заглянула у вічко. Щось не зрозуміле, але двері таки відчинила.

Перед нею стояв кур’єр, привітно посміхаючись. В руках тримав чималий кошик лілових троянд, та великий пакунок.

— Доброго вечора! — Люб’язно привітався молодий чоловік. — Олена Сергіївна Булавко, — це ви?

— Так! — Вже нічого не розуміла дівчина.

Молодик простягнув їй квіти та пакунок.

— Візьміть, це вам.

— Я не буду нічого брати. — Відмахнулася дівчина, й хотіла поспішно зачинити двері, адже здогадувалася хто за цим стоїть.

Кур’єр не дав їй цього зробити, з проханням звернувся до неї.

— Олено Сергіївно, прошу вас... Я на вас дві години чекав. Візьміть та розпишіться, на мене в дома дружина з дітьми чекають...

ЧИТАТИ ТУТ

 Приємного читання!

Будьте здорові та бережіть себе!!!

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
(Ivanka)
25.02.2023, 22:10:55

Дякую, моя хороша. Лікуйся та швидкого тобі одужання. Обіймаююю ♥️♥️♥️

avatar
Анна Багирова
25.02.2023, 21:15:21

Лікуйтеся і одужуйте пошвидше, будь ласка.❤️❤️❤️))))

Лія Тан
25.02.2023, 21:30:15

Анна Багирова, Безумовно вдячна, Аню, за підтримку!!!❤️❤️❤️(⁠ ⁠◜⁠‿⁠◝⁠ ⁠)⁠♡

Інші блоги
Коли історія здається нудною: чи це знайомо вам?
Привіт, друзі! У процесі написання книг трапляються різні моменти: то відчуваєш захоплення від власних ідей, то сумніваєшся у кожному слові. Ось, наприклад, нещодавно я писав одну з ключових сцен для своєї книги. Уявляєте,
Обираємо чоловіка на вихідні))
Вітання, всім, хто сюди зазирнув. Вирішила провести екскурс по своїх книгах дещо нестандартним методом. Так, як все-таки переважна більшість читачів у нас це прекрасні жіночки, то пропоную вам обрати книгу за описом її
Нескінченний ліс.. запрошує Вас!!!
Доброї днини! Мої дорогенькі читачі та автори! Хочу з гордістю повідомити Вам, що книга «Знайдені 2» завершена! Неймовірна історія дівчинки Мілани дійшла фіналу. Як саме? Поспішайте додати книгу
А якщо кохання було б під забороною?
Привіт! Привіт! Привіт! Завітайте до мене на вогник, адже я хочу поділитись з Вами своїм експериментом! Не секрет, книга «ТетаАвва. Серце дракона» - це перша проба пера в амурних справах. І я вважаю, що вийшло
Нід Хелп.
Ситуація наступна: я автор, який (поки що) пише у жанрі містика/жахи, з віковим цензом у 18+, проте у моїх книгах немає, наприклад: "забороненого кохання", або "кохання до жорстокого боса", або "кохання до жорстокого
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше