Несвятковий день, але...

Я знаю, що цей день не радісний. Але ми є, і зламати нас не вдалось. Та, може, комусь незатишно сьогодні від спогадів, тож, пропоную трохи відволіктись затишною історією з бонусів до циклу "Дев'ятизем'я" з моїх Халеп від Драганарів. Легка невеличка оповідь. Можливо, комусь підніме настрій. Дуже на це сподіваюсь))

 

Хай всім щастить! Мирного неба!

8 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Юлія Компанец
24.02.2023, 08:46:06

Дякую за ваші твори хоть і в такій складний для всіх. Все буде Україна!

Лара Роса
24.02.2023, 13:53:46

Юлія Компанец, Дякую! Обов'язково буде!

avatar
Юлія Міхаліна
24.02.2023, 11:29:30

Ой, клас! Те, що треба!)) Дякую, Ларо!❤️

Показати 3 відповіді
Лара Роса
24.02.2023, 13:52:40

Юлія Міхаліна, Приємностей багато не буває))

avatar
Анні Ксандр
24.02.2023, 08:53:10

Дякую, Ларо!))

Лара Роса
24.02.2023, 13:24:25

Анні Ксандр, ❤️❤️❤️

avatar
Юлія Богута
24.02.2023, 09:27:46

Але все одно приємно, коли автори підтримують своїх читачів

Лара Роса
24.02.2023, 13:23:56

Юлія Богута, Спробувала теж трошки приємностей додати)

Така гарна ілюстрація, що не можу пройти повз. Дякую!

Лара Роса
24.02.2023, 13:23:03

Кристина Асецька, Дякую за увагу!))

avatar
Маркіза де Бюсі
24.02.2023, 13:15:18

Ілюстрація супер!

Лара Роса
24.02.2023, 13:16:16

Маркіза де Бюсі, Дякую!

avatar
Наталка Черешня
24.02.2023, 08:49:10

Дякую, люба

avatar
Лоре Лея
24.02.2023, 08:10:08

Дякую, Ларо)

Лара Роса
24.02.2023, 08:15:28

Лоре Лея, ❤️❤️❤️

Інші блоги
❀цікаве з книги❀
Вітаю! Трішки фактів про цікавих персонажів з "Живий метал. Прокляття крил" Перший факт про техноїдів. Вони можуть самі обирати собі оператора. Так... у космічного, бойового ШІ немає поняття «господар»
Між дзвінками
Переробив старе оповідання в повість. Класична тема стосунків "учителька й учень" на тлі приморського містечка початку 90-х. Приємного читання!
Трохи поцілунків вам та озвучки
Привіт вам. Прода до “Відьминої служби підтримки 2” на сайті. А в наступній на вас чекають поцілунки) — Чим же вам допомогти, містере Хоум…? — видихнула я в губи, відчуваючи як його долоні розгладили
Час показати, чому ти навчилася!
Коли запахи їжі рознеслися вентиляцією корабля, двері побутового блоку безшумно розсунулися. На порозі стояв Коул. Він устиг змінити звичну куртку, пошарпану на Геліосі-5, на темний лонгслів, але на його обличчі все ще
✨безодня захопила всіх✨
Ехо Безодні: Ворог, від якого неможливо сховатися навіть уві сні Вітаю творче товариство! Сьогодні хочу поговорити з вами про те, що не дає спокійно дихати ні героям «Драксарії», ні, мабуть, усім нам під час читання.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше