Таємничий незнайомець, екземпляр класичний
Нарешті. Певно, всі чекали, коли вже з’явиться єдиний, неповторний Він. Отак закохає з першого погляду, змахне шпагою, врятує від п’яних маніяків… Ну, Ізабель не сказала б, що її треба було рятувати. Вона б чудово впоралась сама.
А закохає з першого погляду – то хіба це такий вже нереальний штамп? Не кохання, а тільки закоханість. Всі мають таке знати) Знаємо, вміємо, практикуємо. Поки не зрозуміємо, що глибокі карі очі та ще – ммм, який! – чубчик – не ознака глибокої душі.
Але я не казала, що це наш випадок) Наразі «наш випадок» досить-таки симпатичний:
– Сеньйорито, думаю, Ви вже можете опустити паличку.
І тут… я усвідомила, що хотіти загинути – великий гріх! Злетіла вся апатія, байдужість до подальшої долі. А ще назріла нова проблема: поставити на місце щелепу, яка так недоречно вирішила дотягнутись до землі!
Ці очі, цей погляд, волосся, статура… Мене кинуло в жар, а в вухах віддзвонював оксамитовий голос. Від нього запаморочилось в голові, він пестив і грався, глузував та обнадіював… Каштанова чуприна колихалась від подихів вітру, а тренований торс не сховала б жодна сорочка. Мужні руки, горді плечі – ідеальна статура віддавала молодістю й силою. А очі… вогненно-кара безодня пристрастей і мрій! Вона запрошувала потонути, затягувала і не відпускала, полонила з першим поглядом… А усмі-і-ішка…
Щелепа рідненька, ти ще на зв’язку?!
– … але якщо Вам так зручно, то жодних проблем, – хлопець глузливо підвів брови.
Про симпатичних таємничих незнайомців читати у сьогоднішньому розділі "Кришталевого черевичка")
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиГарний арт та цікавий уривок, дякую)
Юлія Богута, Дякую)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати