Про арти та любов до їжі

Новий арт у стрічку)

Взагалі я не розумію людей, які не отримують задоволення від їжі. Так, це той молодий організм, якому можна їсти й не повніти) Але люди, для яких їжа – лише засіб існування… Ну, скільки вони втрачають! Їжа – це засіб від стресу. Це причина вставати та рухатись далі.

Як-от в сьогоднішньому розділі «Кришталевого черевичка»)

Щодо такого сюжетного елементу як підслуховування, я вважаю, це шаблонно й нецікаво, якщо важливі речі дізнатись випадково. Ішов собі персонаж, ішов – і опа! – вухо до щілинки, всесвітню змову розкрито. Якщо ж підслухати свідомо, внаслідок власних продуманих дій – це зовсім інша річ)

Чесне слово, Ізабель дуже оптимістична героїня, попри деякі похмурі думки:

Моторошний холод пробирав до кісток, а я лежала, згорнувшись калачиком, і не розуміла, де я. Суцільна темрява обступала звідусіль, не чутися було ні звуку. Шорстка підлога нітрохи не нагадувала подушку.

«Підлога… подушку… – повільно доходила я. – Підземні ходи».

Нарешті згадала, що трапилась. Але душа не відгукнулась на поклик – чи то замість неї залишилось згарище, чи то вона заніміла, як заніміли від холоду кінцівки.

Рукою щось пробігло.

«Сподіваюсь, павук, – подумала я. – Сподіваюсь, отруйний».

Але ніжки пробігли і зникли. Я знехотя підвелась. Від незвички ломило все тіло, ноги й руки не слухались. Якщо покопатись у пам’яті, я читала про цей феномен: коли все життя спати на найкращих перинах, а потім провалитись у підземний лабіринт і заснути просто на підлозі та ще й після подібних кульбітів – самопочуття не найкраще.

Я прихилилась до стіни і задумалась. Що ж тепер? Майбутні кроки зводились до двох полюсів: я хочу померти і я хочу їсти. Їсти я хотіла більше.

 Щодо артів, якщо б в хотіли бачити їх всі в одному місці, то я публікую їх також на сторінці в Інстаграм. Приємного читання)

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Моє робоче місце письменника.. Черендж!
Привіт! Пропоную піднести Букнет челенджем "Моє робоче місце письменника.." В рамках челенджу від Євгенія Шульженко Народ, друзі, автори і чітачі!!! Копіюємо перші три рядки, створюємо пост і
Моєму терпінню прийшов кінець...
Знижка! Зіпсуй мене - Тепер ти моя, - погляд чоловіка змушує втиснутись у стіну. Він прийшов вимагати виконання подружнього обов'язку. - Ти обіцяв мені дати час, - притискаю до грудей рушник, голос зрадницьки тремтить. -
Мотор вже не гуде
Що ж, почав підправляти та гарно зачищати все шліфувальною машиною по текстах. "Ти все ще пахнеш квітами" досить серйозно постраждав, проте я задоволений проробленою роботою. Твір став таким як я хотів і більше правок
Ну і де ж я візьму тата напередодні нового року?
Дуже приємна знижка на приємну історію! З прийдешніми святами!!! Бандеролька щастя - Мамо, а на новий рік виконуються будь-які бажання? - Дочка підтискає губи й обіймає себе за плечі. - Звичайно будь-які, малятко, - сідаю
Доброї ночі!
Сьогодні можна придбати книгу зі знижкою Зрадник. Ти нас покинув. Він став моїм першим чоловіком. Дав надію на те, що тепер у моєму житті зміниться все. Я закохалася не помічаючи нічого навколо. Але навіть подумати не
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше