Про арти та любов до їжі

Новий арт у стрічку)

Взагалі я не розумію людей, які не отримують задоволення від їжі. Так, це той молодий організм, якому можна їсти й не повніти) Але люди, для яких їжа – лише засіб існування… Ну, скільки вони втрачають! Їжа – це засіб від стресу. Це причина вставати та рухатись далі.

Як-от в сьогоднішньому розділі «Кришталевого черевичка»)

Щодо такого сюжетного елементу як підслуховування, я вважаю, це шаблонно й нецікаво, якщо важливі речі дізнатись випадково. Ішов собі персонаж, ішов – і опа! – вухо до щілинки, всесвітню змову розкрито. Якщо ж підслухати свідомо, внаслідок власних продуманих дій – це зовсім інша річ)

Чесне слово, Ізабель дуже оптимістична героїня, попри деякі похмурі думки:

Моторошний холод пробирав до кісток, а я лежала, згорнувшись калачиком, і не розуміла, де я. Суцільна темрява обступала звідусіль, не чутися було ні звуку. Шорстка підлога нітрохи не нагадувала подушку.

«Підлога… подушку… – повільно доходила я. – Підземні ходи».

Нарешті згадала, що трапилась. Але душа не відгукнулась на поклик – чи то замість неї залишилось згарище, чи то вона заніміла, як заніміли від холоду кінцівки.

Рукою щось пробігло.

«Сподіваюсь, павук, – подумала я. – Сподіваюсь, отруйний».

Але ніжки пробігли і зникли. Я знехотя підвелась. Від незвички ломило все тіло, ноги й руки не слухались. Якщо покопатись у пам’яті, я читала про цей феномен: коли все життя спати на найкращих перинах, а потім провалитись у підземний лабіринт і заснути просто на підлозі та ще й після подібних кульбітів – самопочуття не найкраще.

Я прихилилась до стіни і задумалась. Що ж тепер? Майбутні кроки зводились до двох полюсів: я хочу померти і я хочу їсти. Їсти я хотіла більше.

 Щодо артів, якщо б в хотіли бачити їх всі в одному місці, то я публікую їх також на сторінці в Інстаграм. Приємного читання)

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Відгук з марафону взаємного читання
Вітаю! Хочу поділитися враженнями від книг, прочитаних під час марафону взаємного читання, організованого Уляною - людиною, яка вразила мене своєю емпатичністю та щирістю. Я обрала дві книги в жанрі
Відредагована перша частина.
Трохи «причесав» першу частину «Спадок Темного Лісу». Тепер читати зручніше, бо я розбив довжелезні розділи на менші. Також прибрав кілька прикрих „ляпів“ і повністю оновив візуал — нехай нова редакція
❤️Іспанська троянда + рекомендації❤️
Дорогі мої читачі!❤️ Сьогоднішній день я хочу почати з особливих слів подяки. Вчора був неймовірний день — одразу три чудові авторки підтримали мої книги "Викуп за невинність" та "Східна троянда.Оксамитова
Як ми бачимо чоловіків.?
Після вчорашнього блогу одного автора і запеклої дискусії під ним я задумалася: а як ми всі сприймаємо чоловіків? Чому у багатьох ще досі уявлення — вибачте — безпомічного, вічно п’яного мужлана? Я не сперечаюсь,
Нагадую про себе і запрошую на марафон!
Минуло коло, відгуки розквітли, Та хочеться знов знань і знову світла. Чи не пора нам чергу знов зібрати, Щоб нові глави разом відкривати? Зібравши творчості плоди у кошик спільний, Ми створюємо коло — оберт нерозривний. Тут
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше