Наважилася...

Моє життя завжди наповнювали книги. Я читаю з дитинства усе, що потрапляло до рук. Кілька років тому випадково потрапила на букнет і пропала. Тут я вперше почала читати жіночі романи, раніше вважала, що це чтиво для жінок бальзаківського віку. Яка ж я була не права. Мене затягнуло, поглинала книгу за книгою, переживаючи за героїв і живучи їхнім життям. 

Рік тому я випала з букнету на кілька місяців. Думаю, що тоді багато хто втратив твердий грунт під ногами. Все похитнулось, все змінилось. І хоч моє життя наче таке ж, але воно інше. Тепер ранок починається не з чергової частини улюблених історій, а з новин. Коли наважилась повернутись до читання, то зрозуміла, що раніше звичний стиль зараз не підходить. Тоді я знову відкрила для себе нову гілку - фантастику і фентезі. Ці наче б то казки для дорослих допомогли мені відволікатись від реального світу і відправлятись у нові світи сповнені магієї і чарівними істотати. 

Цей фентезійний світ захопив мене настільки, що у голові почали народжуватись власні історії. Я довго наважувалась почати писати, хоча часто мріяла про таке. У цьому році я багато переосислила в житті. І зрозуміла, що часто відкладала те про, що мріяла у дальні куточки. Я думала, що все встигну, на все ще є час. Але війна показала, що часу навіть менше ніж раніше. Життя надто коротке. щоб марнувати його на страх, щоб відкладати усе на завтра. 

Я зробила татуювання, про яке завжди мріяла і почала писати свій перший роман. Він вийшов емоційним і можливо надто простим у стилі написання, але це перша спроба пера. Надіюсь мої герої знайдуть своїх читачів, які будуть переживати і проживати разом з ними їх біль і радість, їх перемоги і поразки. 

І саме сьогодні у день річниці моєї сім'ї я вирішила розмістити перший розділ. Чому вибрала таку дату? Тому, що мій чоловік не просто моя опора і підтримка, він для мене є тим "пеньком під зад" у моменти коли я лякаюсь, коли не впевнена і коли просто сумніваюсь у собі. Він став першим читачем і першим критиком. 

Запрошую до своїх перший сторінок, давайте разом поринемо у світ де герої не зламні і сильні.

 

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Софія Вітерець
20.02.2023, 23:56:40

Вітаю з першою книгою))) Рада, що ви наважилися та вітаємо в нашій дружній букнетівській родині)))
Натхненнячка та успіхів)))

Інші блоги
Вітаю!
Доброї ночі, маю знижку на історію. Ділюся нею) (не) твій малюк - Я вам підходжу! Я молода, здорова! Я згодна не на всю суму! - Дівчинко, ти поняття не маєш у що вплутуєшся, - якби я перебувала в іншому становищі, то була б
Легка історія чи щось серйозніше?
Ось на днях я розпочала історію " Наречений у спадок" . До речі з легкої руки Олесі Глазунової. Ну думаю напишу я щось легеньке, під новорічні свята. Свої історії я розпочинаю з думки " ...а , що буде якщо?" . І ось сиджу
Розділ 31 "Талісману обраної"
Зі свого укриття Нью бачить, що у головній залі захопленого Храму Світла підручні Владики готують жертвопринесення. На роль жертв призначені дівчата із Заходу, які були впевнені в тому, що стануть нареченими
Ти у своєму розумі?!
Шалений день для знижок!) Її зведений жах - Забирайся з моєї спальні! - Зведений брат не думає йти. - У цьому будинку немає нічого твого чи твоєї матусі, раджу це запам'ятати! - Він не приховує зневаги до мене. - Наші батьки
Моє робоче місце письменника.. Черендж!
Привіт! Пропоную піднести Букнет челенджем "Моє робоче місце письменника.." В рамках челенджу від Євгенія Шульженко Сьогоднішній блог, як ви вже встигли помітити, буде про моє робоче місце. Але для
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше