Йомайо, коли я бачу як люди хизуються, що прочитали 50 книжок за рік, мені стає дивно.
Це як? Більше нічим не займатися? ?
Не виходити на вулицю, не мати хобі, не спілкуватися з друзями?
Чи вони не мають дітей або батьків?
Це одна книжка на тиждень. Ну, майже.
Чи це, як, прочитав одну і замість того, щоб насолодитися післясмаком, одразу хапаєшся за іншу?
Чи може, ковтнув собі книжку, як каву, і замовив другу каву, хоча перша ще не переварилася?
Чи то такі книжки, які не залишають після себе нічого?
Я теж читаю і люблю це діло. І так, іноді кілька днів не вилажу з книжки. Але ж потім треба повернутися до життя, ні?
До реальності, туди її в качєлю з тими обстрілами.
Але все одно ж треба, бо живемо ж тут, а не там.
Чи як, це як в геймерів?
Народ, вибачайте, але щось не второпати мені, як і навіщо книжками запихуватися замість того, щоб повільно насолоджуватися.
Чи як, це оргазм заради оргазму, і пофіг на уповільнену тілесність і якісний контакт з іншим?
Ну камон!
P.S. Рей Бредбери: “Как давно вы сочинили рассказ, в котором ваша истинная любовь или истинная ненависть, так или иначе, вылилась на бумагу?” - ПРЯМ ОТ ЗАРАЗ! ???
Хай не оповідь, але капець, наскільки легше стало.
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиХіба 50 книг то багато? А навіть якщо й так, яка різниця, хто скільки читає автору блогу? Я перечитала тисячі книг, та ті, які проковтнулись миттєво, зв'а одну-дві ночі чи вечори, якраз і запамятались найбільше.
Oxi Ternova, теж буває...
Як я вас розумію))) В мене такий чоловік - він читає весь час, де б не був. Що читає - частіше за все фентезі, а тільки книг по "Зоряним війнам" більше 50 точно. Племінник так само, коли втратив зір, став качати аудіокниги і без нікуди. Моя мала читає вночі під ковдрою, вже скільки разів ловила. Я так не вмію. Меня треба повну тишу і щоб ніхто не заважав. І потім ще перечитую улюблені моменти.
Очеретяна Кішка, О, ну є і на моїй вулиці свято :)))
Я теж читаю, коли в стані спокою. Бо для мене це як час для себе. Перечитую, навіть може перерватися і давай з чоловіком якусь думку або подію в книжці обговорювати... Найкраще мені читається в літаках, до речі! І пишеться!
В мене син читає як оскаженілий все, що підпадає під руку. Але вік такий, що проковтує іноді, навіть не розубравшись, що ото було :)
Але і дорослі такі є, і як виявляється, їх багаааааато.
Доволі категорично, як гадаєте?
Я читаю значно більше ніж тих 50 книг. І сім'я, робота, хобі і спілкування з друзями — все присутнє. Сприйняття книг — справа в принципі індивідуальна. Не погана і не хороша. Просто хтось читає і схоплює інформацію швидко, а хтось десять разів абзац перечитує. І це нормально. Ми ж всі різні.
Аріана Мел, Звичайно. Хтось сприймає книгу як інформацію. А хтось - як смачний тортик. Якщо він смачний.
То я троллю. :)
Насправді, звичайно, всі різні. Але те, що стільки коментарів, напевно, означає, що чимось зачепило. Хоча я і не очікувала. Просто свої думки висловила.
Думаю, що кожному своє)))
На цьому ресурсні натрапила на кілька романів, які просто проковтнула за одну ніч. І не по діагоналі. Я читаю уважно і якщо закохаюсь у якийсь твір,можу неодноразово перечитувати.
Деякі твори справді торкають, що маєш у бурхливому та насиченому житті знайти час для себе та спілкування з книгою, яка зачепила.
Є автори, книги яких залишають такий посмак, шлейф, який не перекриють інші твори, герої та їх долі полонять, а є й бліді молі. Усі різні і це добре.
Не рівгяйте всіх по собі)
Alesia, Дякую, Алеся, в будь-якій думці є ідея. Це круто.
Я рада, що вам стало легше. Іноді треба "випустити пар".
Але насправді, всі люди - різні. Якщо вам "не заходить" щось, це не значить, що погано роблять ті, хто робить інакше.
Наприклад, мій чоловік через нестачу часу давно вже перейшов на аудіокниги. І коли їздить на роботу, він щодня витрачає дві години на дорогу (потягом). Отже, мінімум 10 годин на тиждень - це час на читання. А десять годин - це, насправді, дуже багато часу. І, враховуючи ті обсяги роботи і той рівень відповідальності, які "витягують" він з колегами, ваше "нічим більше займатися" звучить, м'яко кажучи, недоречним.
Оксана Зіентек, Або то не провокація, а все ж таки, висловлення своєї думки? ;)
Емоційно! Переконливо. Книги, як їжу, треба смакувати, а не ковтати. А рекорди - то таке....
Ксенія Демиденко, Це точно! :)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати