Я завжди майстерно знаходила проблеми на свою п'яту точку. Не встигла отримати спадок - як тут же потрапила у світ перевертнів, вампірів та іншої нечисті.
Щойно познайомилася з красенем перевертнем, як він одразу обізвав мене самозванкою.

Але ж хіба я винна в тому, що його батьки, на вигляд розумні й пристойні створіння, раптом визнали в мені свою онуку? 
Той перевертень то ображає і лютує, то обіймає і цілує.  То муркоче, то гарчить. А все заради чого? Та щоб довести, що я зовсім не його ... дочка. А він - не мій татусь.

Приємного читання!

З Любов’ю, Тетяна Барматті!