Легенди "Відьми та Декана": лоддер

Привіт, любі мої!

Мене трохи щось накрило, дві доби розколюється голова, вночі не заснути, вдень вирубаюся... Та скоро вихідні, то ж сподіваюся прийти до тями. На жаль, продовження "Відьми та Декана" через мій стан трохи забуксувало, тому поки що у якості невеликої компенсації вирішила опублікувати чергову цікавинку. 

Далі поступив підліток, який замерз мало не насмерть, не в силах вибратися з нижнього рівня каналів. Його кілька днів водив лоддер, злий дух, що насилав галюцинації та перетворювався то на однокласницю, то на поліцейського, то на бандита.  

Ван Раппард днював і ночував у лікарні. Він спохмурнів, схуд, часто рикав на персонал. Розіслав наказ про недопустимість розголосу бідь-якої інформації щодо подій у лікарні. Емореол декана палав темно-червоною люттю, густо-синьою аналітичною зосередженістю і… бурими калюжами розгубленості. При появі Крижаного Троля всі намагалися швиденько зникнути з дороги. Медсестри пліткували, озвучуючи найфантастичніші варіанти розвитку подій.

Лоддер — не надто злий дух. швидше, він має своєрідне почуття гумору. Вбивати він нікого не вбиває, а от задурити людині голову, задражнити, довести до сказу жартами — це миле діло.

Ось типові казки:

Один парубок прийшов додому пізно вночі і, вставивши ключ у замок, почув від землі  цокання. Нахилившись, вінзнахідку, у цей момент церковний годинник пробив північ,  і хлопець із подивом побачив, що тримає в руці велику жирну жабу. Від страху шлурнув її геть, але замість жаби на підлозі виявився величезний собака з очима, схожими на ліхтарі. Паруок з переляку скочив на ліжко, собака ж метнувся у вікно. Вранці хлопець переповів пригоду, і дізвнався, що  його надурив лоддер. 

Юнаку треба було перетнути струмок. Однак міст зник. На траві сидів лоддер, який спитав: "Чого ти хочеш?". "Я хочу пройти до своєї коханої",  — відповів молодик.. "Я тобі допоможу", — і лоддер почав витягуватись, аж поки його лапи сягнули протилежного берега. Набравшись сміливості, хлопець зійшов на спину лоддера, пройшов по його шиї та руках. Опинившись на іншому березі, юнак сердечно подякував духу.  Невдовзі юнак подався додому. Проходячи через поле, він почув жалібний крик і побачив заблукалого хлопчика. Посадивши дитину на плечі, юнак продовжив шлях до річки. Лоддер знову став мостом через річку. Але як тільки хлопець ступив на цей міст, дитина почала важчати, раптово дихнунула жаром і встромила довгі нігті в його шию. У той самий момент лоддер зник, і молодик упав у воду. Тут він негайно перехрестився, після чого його відпустили. Юнак вибрався з річки і помчав додому, а позаду см іявся лоддер.

Читати "Відьму та Декана" 

Підписатися на автора