Новенька главичка про Марі

Втаю! Запрошую до нової глави Вихованню (не) підлягає

- А чим Ви хворієте? - насамкінець запитала дівчина.
- Я зголосилася допомогти хворим нашого міста, - пояснила я. – Хочу, щоб мешканці були здоровішими.
- Це чудова ідея! - зраділа дівчина. – Я б з радістю прийшла до Вас лікуватись. Ваші пальчики такі ніжні та водночас міцні. Мене, прямо, заводить це.
Я із сумнівом подивилася на дівчину. Чи не могла вона бути однією з меншин? Не те, щоб я була проти нетрадиціоналів. Але я ще не настільки розчарувалася в чоловіках, щоб переходити на рожевий бік.
Тому я подякувала їй та вискочила на вулицю з повною торбою лікарських засобів.

 Також, запрошую до аудіокниги тих, хто часом хоче розслабитися, та послухати історії

 

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Стеллочка
18.02.2023, 10:20:49

Щось Марі якась нещаслива. Здається, все налагоджується, а проблеми минулого не покидають

Ольга Іваненко
18.02.2023, 10:46:05

Стеллочка, Одна 9-місячна проблема точно довго її не покине

Інші блоги
Як одна викладачка підняла тиск студенту
Сьогодні в аудиторії буде момент, який важко буде назвати “навчальним процесом”. 23- річний студент прийде напружений, ніби світ от-от вибухне. Після зустрічі з його батьком. Викладачка погляне — і вирішить “розслабити
Тал'варін у пастці ночі! Новий розділ чекає!
Приготуйтеся до занурення в новий, неймовірно напружений розділ! Перше Світло Ауріса згасає, поступаючись місцем кривавому сяйву Реона, і разом з ним над Тал'Варіном нависає нова, моторошна небезпека. Кай та його супутники
3 речі, про які я ніколи не напишу в своїй книзі
Вітаю! А що скажете ви? На тлі останніх подій це питання здалось мені вельми актуальним. Спочатку я хотіла відповісти, що ніколи не буду в своїх книгах писати про насилля над дітьми. Та потім згадала, чому заблокували мою
Партнер мого батька — завершення вже завтра!
Мої вітання!!! Запрошую до оновлення історії Каміли та Максима. ✨✨✨ Виходжу в коридор і завмираю. Моя дружина стоїть біля вікна у коридорі і щось комусь пише у телефоні. Відчуваю, як в тілі стає гаряче, розумію в мені
Як я прийшла на Букнет
Дівчата надихнули і мене написати свою маленьку я-історію, як письменниці. Я не пам'ятаю той момент, коли вирішила стати письменницею, що буду писати книги і т.д. Здається, що воно якось сталося плавно, прийшло поступово.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше