Фінал історії про кохання до ворога

Привіт усім красуням)))

Тільки що я завершила книгу Від нього залежна з рейтингом 18+

Наразі вона має ознайомчий фрагмент, тож ті, хто придбав книгу може спокійно насолоджуватися фіналом історії,. Тим хто хотів придбати книгу після завершення доведеться зачекати поки адміністрація схвалить продаж)))

У тексті є:різниця у віці, від ненависті до кохання, помилки минулого

Уривок з фіналу:

Будить мене Сашин голос. Теплий і ніжний, він огортає теплом. І не лише тембром, чоловік обіймає, не боячись підхопити заразу на старій ковдрі. 

— Ти тут? — сонно бурмочу.

— Вставай, Зіронько. — ласкаво просить. 

Розплющую очі. Усміхаюся, варто побачити його медовий погляд та риси обличчя, які пом'якшилися з миті, коли зрозуміла, що він не винний. Кулон, як завжди, висить на шиї. 

— Встаю, — бурмочу. Підіймаю руку та торкаюся злегка неголеного Саші. 

— Де Тая? 

Варто пролунати питанню, як сон рукою знімає. Різко сідаю, а потім встаю з ліжка.

— Її немає у номері? 

— Ні, — Гордий встає слідом. 

— Я заснула, — панічно лепечу. — Заснула. А вона… Я не знаю, де вона. 

Сашин вираз кам'яніє. Тепло і ніжність зникають, на їх місці холодна рішучість.

— Знайдемо. 

Чоловік набирає когось телефоном. Під час розмови розумію, що говорить з Ромою. Коротко обмальовує йому ситуацію й хитає головою, коли друг щось каже у відповідь. Через хвилин десять Гордий ховає телефон у кишені. 

— Рома шукатиме. А ми їдемо.

— Ні.

— Ми їдемо, Зоряно, — наказує.

— Я не кину сестру! 

Гордий кілька разів вдихає і видихає.

— Послухай уважно, гаразд? Впевнений, що Тая у безпеці. Є кілька варіантів подій. Перший — вона просто пішла у магазин, чи щось типу того, і Рома знайде та привезе її. Другий — її викрали ті, кого ще не затримало СБУ, отже спробують нею шантажувати нас. Це означає одне, — підвищує тон, коли намагаюся вставити слово, — вона у безпеці, її ніхто не чіпатиме, просто нам висунуть умови! 

— Я не хочу їхати і …

— Ти їдеш, зрозуміла? В будь-якому випадку ти найперша дізнаєшся, що з нею! 

Приємного читання і мирного дня