Колись давно я дуже любила читати фантастичні оповідання. Саме фантастичні, в бік фентезі я тоді навіть не дивилася. Тому що в фантастиці були загадки, майже як в детективі — досі пам’ятаю розповідь про подвійну планетну систему. На одній планеті були атмосфера і океан. На другій ні того, ні іншого. І герої туди полетіли шукати субмарину, від якої пропав сигнал. Шукали довго і нудно. А виявилося, шукали не на тій планеті, тому що атмосфера з океаном там штука переходяча від планети до планети.
В фантастиці піднімалися соціальні питання — розповідь про те, як людей програмували зізнаватися в злочинах, а один чоловік пішов і зізнався, бо вирішив, що він міг би бути вбивцею, читав її хтось?
Іще там були справжні чудеса, галюцінації в глибокому космосі, тікаючі від власної зірки планети, купа теорій і прості і зрозумілі герої з пригодами. Були навіть пошуки інопланетного розуму і неможливість його розпізнати, і космічні прибульці, які вирішили, що людина, то остров і почали його заселяти.
Це було цікаво, справді. Мабуть тому, що автори думали над тим, в яких обставинах ось це могло би бути, а не казали, що воно неможливо, тому що неможливо. Ну, як той грек, який вивів теорію про нескінченність всесвіту маючи стіну, стрілу і лучника, хоча довести що ось там земля обривається було би простіше.
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПро вбивцю - точно Бредбері. В нього взагалі дуже психологічна фантастика.
Інше, нажаль, не читала, але звучить шикарно. Хоча про розум і неможливість розпізнання міг бути Кліфорд Саймак.
Валера Дорович, ні, точно не воно, людей ті поліпи не їли.
Про злочинця я читала. Це хтось з великих фантастів написав. Можливо Бредбері. А про острів зацікавило. І про подвійну планету.
Асана, про острів називається "Штротинка", хто автор не пам’ятаю, це було оповідання в такій маленькій книжечці, їх видавництво "Веселка" випускало, на обкладинці було переплетіння букв П і Ф, мабуть - пригоди, фантастика малося на увазі. Про подвійну планету мабуть теж в цих книжках було, я їх дуже багато перечитала. І Бредбері там був точно))
Блог нагадав про вислів одного письменника: окрема майстерність автора, то не просто написати про зелене сонце в вигаданому світі, а написати так, щоб читачі повірили, що зелене сонце у тому світі цілком природньо.
Теж люблю загадки в історіях, навіть найдивовижніші, якщо вони написані якісно)
Аврора Лимонова, так, цілком згодна з цим висловом))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати