По-перше, зі святом! Нехай це день принесе вам багато тепла й любові попри всю важку ситуацію, що маємо в країні!

По-друге, ви читаєте слеш? А слеш у постапокаліптичному сеттінгу?

Якщо так, пропоную до уваги своє оповідання Tabula Rasa. Взагалі з нього вийшов би непоганий повноцінний роман, і я б дуже хотіла, щоб він дійсно побачив світ – стільки різним тем, ідей та моральних дилем можна в ньому розкрити. Обожнюю таке!

На жаль, часу у мене не вистачає, щоб перетворити Tabula Rasa на великий роман, тому поки що обмежуюся оповіданням. Це - коротка історія про людину, яка все життя жила без емоцій, але при цьому мала мету, призначення. Потім щось пішло не так і емоції прокинулися, а ось мета зникла. Романтика присутня, адже це слеш :) Але без 18+
.
І до речі, коли я кажу «коротка історія», то не маю на увазі оповідку на 5-10 сторінок. Іх, сторінок, точно буде більше, роздумів героїв у тексті також немало. То ж, якщо любите повільні історії, що при цьому читаються швидко – спробуйте почитати обов’язково.

На честь свята я також оновила «Детективів з Яспісу». Хто не знає: це теж слеш, але вже "повноформатний" так би мовити. Останні дві глави були короткими, знаю, і перепрошую за це. Часу вільного мало, тому я спеціально вирішила дробити глави, зате публікувати їх частіше. Чи все-таки краще більші за розіром глави, але з публікацією 1 раз на тиждень/два? Напишіть в коментарях, якщо не важко. Дуже цікава думка читачів.

Дякую, і ще раз зі святом вас!