Додано
14.02.23 07:27:29
Знижка!
Доброго дня, шановні читачі!
Лише сьогодні 14.02 діє знижка на книгу у передплаті «Не здамся»!!! Якщо планували купувати передплату, але чекали на знижку, зараз вигідний час для здійснення покупки! Дешевше вже не буде!
З Днем закоханих, мої любі!
Також запрошую до прочитання нової глави:
«– Маленька, з тобою все добре? – одразу почувся стурбований голос чоловіка, який підсунувся до мене ще ближче.
Боже… та ближче ж немає куди! Він і так занадто близько на моєму ліжку.
– Так-так, все чудово, – запевняю чоловіка, продовжуючи кашляти і злегка відсторонююся від нього.
– Ти якась напружена, – одразу помітив мою реакцію. – Точно все гаразд?
– Так-так, – знову мовила так, наче мені заціпило.
– То про що ви говорили?
– З ким?
Присутність Романа дивно на мене впливає. Я забуваю про все на світі, водночас гостро реагую на самого чоловіка. Мені не по собі, ніби я не в своїй тарілці. Я у своїй квартирі, на своєму ліжку, але комфорту чомусь немає. Намагаюся встановити між нами дистанцію, попри те, що хочу з ним близькості. Здається, з розуму зійшла…»
Приємного прочитання та мирного неба над головою!
Ваша Рина Мир!
Рина Мир
950
відслідковують
Інші блоги
Ну що, мої любі, я знову приперлася зі своїми читацькими пригодами. І сьогодні в нас історія, після якої я, мабуть, ще довго підозріло дивитимуся на власну ванну. Особливо якщо там щось капатиме. На операційному столі «Квартира
Пил потопу . . . Я повільно підійшов до будівлі. Це була масивна споруда з потемнілої від вічної вогкості червоної цегли, яка пригнічувала своїми масштабами й була наполовину поглинута диким лісом, немов величезний доісторичний
А поки чекаємо на продовження, тримайте трішки візуалізації нашого побачення. Затишний ресторанчик на Подолі, свічки, гарячий чай, ромашки й двоє людей, які нарешті можуть побути разом без сварок, шуму та нескінченних
Вже 26.10.2026 на моїй сторінці з'явиться довгоочікувана новинка «Абетка твоїх жестів». Це історія про те, що найважливіші слова не завжди потребують голосу. До речі, вивчити жест «кохаю» в цій книзі буде найлегше
— Ти… сьогодні рано, — видушила я, судомно намагаючись щільніше запахнутися полою сорочки однією рукою, розв’язавши вузол на талії. Тарас повільно зліз із байка. Його кроки по гравію звучали неквапливо, але

1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДякую, сонечко за твою працю ♥️
(Ivanka), І тобі дякую, моя дорогенька! Твої відгуки дуже надихають на працю! ❤️❤️❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати