Привітусики, дорогенькі!

В мене для вас крихітні, але хороші новини! Наступні розділи, а саме 4.3 та 4.4, буде опубліковано за графіком – 12.02 та 14.02 о 17:00. Вирішила зробити продовження на день раніше, бо обидва підрозділи вийшли на 15к символів, а не на 20+ як то буває зазвичай. Та й вам приємно :)

Спойлер:

Кілька секунд проведених у цвинтарній тиші здалися їй вічністю. Джудіт сподівалася, що за цей короткий час він не помітив змін у її обличчі, а ще, що цей дивний жар, що поколював її щоки, не був рум’янцем.
— О, знову ти. — Видала зі всією байдужістю, на яку тільки була здатна в цей момент.
— Взагалі-то це моя фраза, — промовив Алан, схрестивши руки. Спираючись на дверний одвірок кухні, він просканував її поглядом з ніг до голови й знову глянув у вічі. — Якщо не забула, то це ти живеш у моєму домі.
— Це дім твого батька, тож не зарозумівайся завчасно. Максимум, що тут твоє — це гітара і мотоцикл, хоча й на їх рахунок є сумніви. — Джуді єхидно всміхнулася, коли губи Алана стиснулися роздратованою лінією.

…Далі буде…
А на цьому поки все, дорогенькі,
дякую, що ви зі мною і...

...ще побачимося,
ваша Ві ❤