Останні сторінки книги та єдина знижка на Обрану!

Мої любі, дорогі читачі! Сьогодні я у піднесеному настрої, адже завершується історія, яка жила в моїй голові протягом останніх декількох місяців. "Обрана води та пустелі" стала особливою книгою для мене, адже я знову змогла писати попри всі ті страхіття, що відбувалися і відбуваються зараз в нашій країні. З 24 лютого я не могла змусити себе написати навіть рядок, і тільки через пів року зрозуміла, що знов відчуваю цей потяг до творчості.

Сподіваюсь, книга вам сподобалася, а може, сподобається, якщо ви ще її не читали! Скористайтеся нагодою, та придбайте історію сьогодні за найнижчою ціною. Думаю, що я ще порадую вас епілогом, але загалом книга вже завершена. Тож ті, хто любить читати твір повністю, не будуть розчаровані та не чекатимуть довго продовження. Буду дуже вдячна вам за відгуки із враженнями про книгу :) Бажаю вам спокійного гарного дня та приємного читання!

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Рефлексія на оповідання Маленька Люда
Ось вона — моя перша спроба пера в ролі марафонця! Як той казав: не такий страшний чорт, як його малюють, а читати чужі твори — то взагалі чиста насолода, особливо коли вони "ковтаються" за один присід. Тож, тримайте
✨моя улюблена букнетівська нумерологія✨
✨Всім вітаннячка, і хвилинка хизування☺️ Сьогодні моя Марина знову піймала чарівне число прочитань13113 Одного дня Марина пішла по гриби і випадково провалилася під землю, і сама не зрозуміла куди потрапила. Вона
У мене теж буде альфа!!! ❤️❤️❤️
Так, цього разу це вже анонс книги. Скажу чесно, ви самі винні. Можна оце витримати??? (До Марини Сніжної претензій немає) Це жарт) Насправді ні до кого претензій немає, але ж ви розумієте, що відбувається в голові слешера,
Наречена для брата. Трохи закулісся
Єва перевела дихання. Вона нервувала, але намагалася не подавати виду. – Дивний він. Але зовсім не такий як Марк – подумала вона та направилася до кімнати. Тепер їй цікаво що сталося з братами та Анною. Вона проходила
Цікаве з "Живий металл. Прокляття крил"
Той момент, коли і шкода героя. Але, коли він відкриває рота, чогось стає смішно. Автор не злий, просто герой занадто госрий на язик. ------------------------------------------------------ – Ай-яй, Даріель, як тобі не соромно! Ти ж в нас такий
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше