Додано
07.02.23 21:20:24
Продовження
Доброго вечора.
Після невеликого затишшя принесла нову главу:
«Артем дивися на мене, як на примітивну істоту, яка навіть не розуміє людської мови. Вставши на ноги, він всього лише схопив мене за руку, і через мить ми вже стояли в іншій кімнаті незнайомого будинку.
— Ласкаво прошу до мене додому. — Артем відпустив мою руку. — Почувайся як дома.».
Дізнатись чим вони займались далі, можна тут ↓
https://booknet.ua/book/411849
Тома Сагаль
7
відслідковують
Інші блоги
Я влипла, (чи вляпалась) в небожителів. У мене таке було тільки з Монінговськими Берронсом, і з «Домом» Петросян. А зараз китайців не можу з голови викинути. Ненавиджу цей стан, коли залипаєш на кожній картинці, пісні,
Друзі, читаю ваші коментарі і на душі стає тепліше. Дякую за такі гарні слова, уявити важко на скільки вони важливі для мене. Після такого і день стає кращим і писати хочеться ще більше. Зовсім скоро буду відновлювати пуб
Поки розділ 20-й "Пір року. Зникнення Зими" пишеться в темпі равлика (забудьте мої слова, що це буде маленький розділ, ага...), поділюся з вами моїми каракулями =) Саме так виглядала чернетка першої зустрічі
Вітаю! Тихого усім понеділка та вдалого тижня! Нехай оминають вас перебої зі світлом) Мої любі, хочу вас запросити до шаленої історії кохання, яка починалася зовсім не романтично, просто одному босу знадобилася «зручна»
Дорогі друзі наближаємось до кінця нашої історії. Всі хто мав отримати по заслузі в решті решт - отримають. Всі хто ватний справжнього й вічного кохання, теж не будуть обділені... Миру вам, чистого неба Завжди ваша, О
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати