Додано
07.02.23 21:20:24
Продовження
Доброго вечора.
Після невеликого затишшя принесла нову главу:
«Артем дивися на мене, як на примітивну істоту, яка навіть не розуміє людської мови. Вставши на ноги, він всього лише схопив мене за руку, і через мить ми вже стояли в іншій кімнаті незнайомого будинку.
— Ласкаво прошу до мене додому. — Артем відпустив мою руку. — Почувайся як дома.».
Дізнатись чим вони займались далі, можна тут ↓
https://booknet.ua/book/411849
Тома Сагаль
44
відслідковують
Інші блоги
- Максе, мати дівчину зараз - це надто затратний проєкт. І я зараз не тільки про гроші, хоча фінанси теж важливі. Побачення, подарунки, спільний дозвілля. Але головне - час. Вільний час і нерви. Щоб починати нові стосунки,
Друзі, на Букнет стартував новий літературний конкурс для комерційних авторів, які вміють створювати історії з тією самою іскрою між героями, від якої неможливо відірватися - "Максимум хімії". Це конкурс для романтичних,
Флешмоб «Мелодія кохання» ❤️ Привіт, мої любі читачі! ✨ Сьогодні хочу поділитися з вами неймовірною новиною! ✨ Історія Романа та Даші стала частиною флешмобу «Мелодія кохання», який проводять дві чудові
До речі про дітей! А якщо вона завагітніла? Ми ж із нею вже вдруге переспали… Ось халепа… Батько мені бастарда не пробачить… Треба щось із цим робити, поки не стало пізно! Ледве дотягую до ранку, і з першими
Доходимо до наших кімнат. Я дістаю ключ і відчиняю свою. — Надобраніч, Нараку, — ввічливо кажу своєму вимушеному супутнику й заходжу в кімнату, збираючись зачинити двері. Але чоловік устигає вставити ногу в щілину
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати