Коли напишеш текст, закохуєшся в нього, смакуєш кожне ретельно підібране слово. Кілька разів перевіряєш – ніби ідеально.
Це триває до того часу, поки не почитаєш когось із популярних авторів. Відразу стає зрозуміло, що тобі до них рости і рости. Приходить відчай: я ніколи так не зможу. Після цього усвідомлення хочеться все кинути і не ганьбитися.
Не дозволяйте непевності отруїти себе. Краще подумайте, які тексти вам подобаються. Від чого завмирає душа і тріпоче серце?
Наша задача – не застрягати в мовчазному зачудуванні, а зробити його паливом для творчості.
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯк це знайомо! Я б з цього поводу також добавила - саме через невпевненість купа книг залишається недописаними. Почали в запалі, читачів бажаних немає, коментарі або відсутні, або критика і все... Тому рости треба потроху, не хапатися одразу за масштабний роман і не розчаровуватися, звичайно. Доречі, може порекомендуєте письменницькі курси чи уроки, корсині початківцям? Я наче вже й не перший рік пишу, а все незадоволена собою.
Діана Козловська, Дякую. Пошукаю
Прекрасні поради і слова)
Лана Цисаревська, Це також важливо. І собі поради, і іншим авторам)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати